Райніс
- Дата народження:
- 11.09.1865
- Дата смерті:
- 12.09.1929
- Тривалість життя:
- 64
- Дні з народження:
- 58171
- Роки з народження:
- 159
- Дні після смерті:
- 34794
- Роки після смерті:
- 95
- Дівоче прізвище персони:
- Яніс Пліекшанс
- Додаткові імена:
- Rainis, Райнис, Ivans Hristoforovičs Pliekšāns, Jānis Pliekšāns, Ра́йнис, Я́н(ис) Пли́екшанс, Jānis Pliekšāns
- Категорії:
- , Віршописець, Депутат Сейму Латвійської Республіки, Драматург, Журналіст, Міністр, Перекладач, Політик, Працівник театру, Філософ, Юрист
- Громадянство:
- латиш
- Гробниця місце:
- Raiņa kapa vieta
- Кладовище:
- Rīgas Raiņa kapi
Райніс, справжнє ім'я — Яніс Пліекшанс (латис. Rainis, Jānis Pliekšāns; 11 вересня 1865 — 12 вересня 1929) — латиський поет і драматург.
Біографія
Народився в родині орендаря маєтків неподалік міста Даугавпілс. В 1884—1888 студент юридичного факультету Петербурзького університету. Друкувався з 1887. В 1891—1895 редактор газети «Dienas Lapa». Перші вірші опубліковані в 1895. У червні 1897 був арештований, у в'язниці закінчив переклад на латиську мову «Фауста» Ґете. У грудні 1897 Райниса заслали в Псков, а в 1899 — у м. Слобідський Вятской губернії. Тут був створений збірник віршів «Далекі відзвуки синім вечором» (1903), насичений революційними настроями.
В 1903 Райніс повернувся із заслання та зв'язав свою діяльність із боротьбою латиської соціал-демократії. Він створив символічну драму «Вогонь і ніч» (1905) — гімн боротьбі, життю, її вічному розвитку. В 1905 вийшов збірник «Посів бури». Наприкінці 1905 нелегально емігрував в Швейцарію. Тут написані збірники віршів «Тиха книга» (1909), «Ті, які не забувають» (1911), п'єси «Золотий кінь» (опублікована в 1910), «Індуліс і Арія» (1911), «Грав я, танцював» (опублікована в 1919). Коли в Латвії запанувала реакція, Райніс залишався провісником боротьби, нагадуючи, що поразка тимчасова. У поемі «Ave, sol!» (1910) Райніс співає славу сонцю як символу волі. Пролетаріату присвячений філософський збірник «Кінець і початок» (1912). Важливе місце в драматургії Латвії зайняла п'єса «Вий, вітерець!» (1913). У трагедії «Йосип і його брати» (1919) Райніс, що створив цей жанр у латиській літературі, на широкому історичному тлі вирішував проблеми любові й ненависті, прощення й помсти.
В 1920 Райніс повернувся на батьківщину. За мотивами російських билин він створив трагедію «Ілля Муромець» (1922), опублікував книги віршів «П'ять ескізних зошитів Дагди» (1920—1925).У 1921-25 рр.- директор Національного театру. У 1926-28рр. — міністр освіти.28 лютого 1925 року першим із діячів культури нагороджений вищою нагородою країни — орденом Трьох Зірок I ступеню.
Твори письменника перекладено багатьма мовами світу. У місті Юрмала є дім-музей Яна Райніса.
Твори
- Dzīve un darbi, sej. 1-11, Riga, 1925-31;
- Kopoti raksti, sej. 1-14, Riga, 1947-51;
- Далекі відгуки у синій вечір
- Посіви бурі
- Вогонь і ніч
Джерело: wikipedia.org, news.lv
Місця
Зображень | Назва | Тип відносин | З | До | Опис | Мови | |
---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | Rīgas Centrālcietums | lv | |||||
2 | Kaldabruņas luterāņu baznīca | lv | |||||
3 | Raiņa vasarnīca Pumpuros | lv | |||||
4 | Koka ēka Rīgā, Brīvības ielā 41 | lv | |||||
5 | Rīgas Valsts 1. ģimnāzija | lv, ru |
Відносини
05.01.1822 | Iznāk latviešu laikraksta "Latviešu Avīzes" pirmais numurs
Laikraksts pastāv līdz 1915. gadam, kad Kurzemē Krievijas okupāciju nomaina iebrukusī Vācijas armija
31.05.1897 | — Paņevēžā arestē Jāni Pliekšānu
13.01.1905 | 1905. gads 13. janvāra demonstrācija
Nemieri jeb 1905. gada revolūcija Latvijā 1905. gadā sākās ar 13. janvāra (piekārtots pie datuma, ignorējot stilu, 26.1.1905 pēc jaunā) manifestāciju Rīgā, kuru, kā reakciju uz demonstrantu apšaušanu Sanktpēterburgā 9. janvārī, organizēja LSDP.
19.02.1905 | Labdarības pasākums Kārļa Skalbes atbalstam
03.12.1905 | Latvia was among first countries, where voting rights for women were introduced
18.12.1916 | Tiek dibināts Smoļenskas latviešu teātris
17.04.1920 | Satversmes sapulces vēlēšanas
01.05.1920 | Satversmes sapulces 1. sēde - Latvijas Parlamenta "dzimšanas diena"
06.05.1920 | Latvijā atgriežas dzejnieki Aspazija un Rainis
06.08.1920 | Sākās Bulduru konference, kurā tika izstrādāta Baltijas Antantes koncepcija
19.11.1920 | Nodibināts Dailes Teātris
15.02.1922 | Pieņemta Latvijas Republikas Satversme
07.10.1922 | Latvijas Republikas 1. Saeimas vēlēšanas
14.11.1922 | Latvijas Republikas 1. Prezidents - Jānis Čakste tiek ievēlēts par pirmo LR Prezidentu
Jau 1920. gada 1. maijā Čakste atklāja Satversmes sapulces pirmo sēdi. Tika izvirzīti divi Satversmes sapulces priekšsēdētāja amata kandidāti - Jānis Čakste no pilsoniskajām partijām un Jānis Rainis kā sociāldemokrātu pārstāvis. Satversmes sapulce ar 83 balsīm par savu priekšsēdētāju ievēlēja Čaksti, Rainim iegūstot tikai 48 balsis. Šajā amatā viņš atradās visu Satversmes sapulces darbības laiku.
14.03.1923 | Krišjāņa Barona bēres
06.11.1925 | Latvijas Republikas Valsts Prezidents. Jānis Čakste tiek atkārtoti ievēlēts par LR Prezidentu
25.11.1925 | Latvijas Republikas 2. Saeimas vēlēšanas
19.12.1926 | Latvijas 10. Ministru kabinets. M. Skujenieka 1. valdība
Marģera Skujenieka vadībā Latvijas Republikas Ministru kabinets darbojās laika posmā no 1926. gada 19. decembra līdz 1928. gada 23. janvārim. To galvenokārt veidoja sociāldemokrātu partijas. Tā kā valdības veidošanā un atbalsta sarunāšanā aktīvi piedalījās Mordehajs Nuroks, to mēdz saukt arī par Nuroka valdību.
25.11.1928 | Latvijas Republikas 3. Saeimas vēlēšanas
26.05.1929 | Rainis atklāja pieminekli rakstniekam Augustam Deglavam Meža kapos Rīgā, pieminekļa autors Kārlis Jansons
11.09.1965 | Esplanādē atklāj Raiņa pieminekli
Piemineklis veltīts Raiņa simtgadei. Okupācijas laikā- Esplanāde bija pārdēvēta par "Komunāru laukumu"