Райніс

Добавить новую картинку!
Дата народження:
11.09.1865
Дата смерті:
12.09.1929
Тривалість життя:
64
Дні з народження:
58171
Роки з народження:
159
Дні після смерті:
34794
Роки після смерті:
95
Дівоче прізвище персони:
Яніс Пліекшанс
Додаткові імена:
Rainis, Райнис, Ivans Hristoforovičs Pliekšāns, Jānis Pliekšāns, Ра́йнис, Я́н(ис) Пли́екшанс, Jānis Pliekšāns
Категорії:
, Віршописець, Депутат Сейму Латвійської Республіки, Драматург, Журналіст, Міністр, Перекладач, Політик, Працівник театру, Філософ, Юрист
Громадянство:
 латиш
Гробниця місце:
Raiņa kapa vieta
Кладовище:
Rīgas Raiņa kapi

Райніс, справжнє ім'я — Яніс Пліекшанс (латис. Rainis, Jānis Pliekšāns; 11 вересня 1865 — 12 вересня 1929) — латиський поет і драматург.

Біографія

Народився в родині орендаря маєтків неподалік міста Даугавпілс. В 1884—1888 студент юридичного факультету Петербурзького університету. Друкувався з 1887. В 1891—1895 редактор газети «Dienas Lapa». Перші вірші опубліковані в 1895. У червні 1897 був арештований, у в'язниці закінчив переклад на латиську мову «Фауста» Ґете. У грудні 1897 Райниса заслали в Псков, а в 1899 — у м. Слобідський Вятской губернії. Тут був створений збірник віршів «Далекі відзвуки синім вечором» (1903), насичений революційними настроями.

В 1903 Райніс повернувся із заслання та зв'язав свою діяльність із боротьбою латиської соціал-демократії. Він створив символічну драму «Вогонь і ніч» (1905) — гімн боротьбі, життю, її вічному розвитку. В 1905 вийшов збірник «Посів бури». Наприкінці 1905 нелегально емігрував в Швейцарію. Тут написані збірники віршів «Тиха книга» (1909), «Ті, які не забувають» (1911), п'єси «Золотий кінь» (опублікована в 1910), «Індуліс і Арія» (1911), «Грав я, танцював» (опублікована в 1919). Коли в Латвії запанувала реакція, Райніс залишався провісником боротьби, нагадуючи, що поразка тимчасова. У поемі «Ave, sol!» (1910) Райніс співає славу сонцю як символу волі. Пролетаріату присвячений філософський збірник «Кінець і початок» (1912). Важливе місце в драматургії Латвії зайняла п'єса «Вий, вітерець!» (1913). У трагедії «Йосип і його брати» (1919) Райніс, що створив цей жанр у латиській літературі, на широкому історичному тлі вирішував проблеми любові й ненависті, прощення й помсти.

В 1920 Райніс повернувся на батьківщину. За мотивами російських билин він створив трагедію «Ілля Муромець» (1922), опублікував книги віршів «П'ять ескізних зошитів Дагди» (1920—1925).У 1921-25 рр.- директор Національного театру. У 1926-28рр. — міністр освіти.28 лютого 1925 року першим із діячів культури нагороджений вищою нагородою країни — орденом Трьох Зірок I ступеню.

Твори письменника перекладено багатьма мовами світу. У місті Юрмала є дім-музей Яна Райніса.

Твори

  • Dzīve un darbi, sej. 1-11, Riga, 1925-31;
  • Kopoti raksti, sej. 1-14, Riga, 1947-51;
  • Далекі відгуки у синій вечір
  • Посіви бурі
  • Вогонь і ніч

Джерело: wikipedia.org, news.lv

    loading...

        Відносини

        Iм'я зв'язокТип відносинДата народженняДата смертіОпис
        1Krišjānis PliekšānsKrišjānis PliekšānsБатько00.00.182504.02.1891
        2
        Dārta PliekšāneМама00.00.182800.00.1899
        3Miervaldis OzoliņšMiervaldis OzoliņšСин17.03.192208.05.1999
        4
        Fricis PliekšānsБрат00.00.185700.00.1860
        5
        Kārlis PliekšānsБрат00.00.186200.00.1862
        6Līze PliekšāneLīze PliekšāneСестра00.00.185400.00.1897
        7Dora StučkaDora StučkaСестра27.08.187009.05.1950
        8AspazijaAspazijaДружина16.03.186505.11.1943
        9
        Jēkabs PliekšānsДядя00.00.182700.00.1829
        10
        Lība PliekšāneТітка00.00.1833
        11
        Dāvis RozenbergsСвикровь/тесть00.00.183220.03.1901
        12Margrieta RozenbergaMargrieta RozenbergaСвекор/теща00.00.184029.04.1912
        13
        Nellija OzoliņaНевестка23.02.192500.00.2000
        14Doroteja Albertīne RozenbergaDoroteja Albertīne RozenbergaСвояченица12.04.187707.07.1925
        15Pēteris StučkaPēteris StučkaШурин, Коллега, Одноккурсник, Члены одной партии26.07.186525.01.1932


        16Zāmuels Jūlijs RozenbergsZāmuels Jūlijs RozenbergsШурин12.04.187729.06.1909
        17Kristaps Roberts RozenbergsKristaps Roberts RozenbergsШурин26.04.187422.06.1911
        18
        Andrejs PliekšānsДед00.00.1788
        19
        Jēkabs GrikovskisДед
        20
        Lība PliekšānsБабушка00.00.1796
        21
        Trīne GrikovskaБабушка
        22
        Eduards OzoliņšВнук
        23Olga KliģereOlga KliģereПартнер26.06.189821.09.1990
        24
        Juris GrašosДедушка00.00.1800
        25
        Jēkabs PliekšānsДедушка00.00.175100.00.1814
        26
        Krists ĶēkutuДедушка
        27
        Miķelis LangeДедушка00.00.175100.00.1811
        28
        Ilze PliekšānsБабушка00.00.1767
        29
        Alma Birģele PaegleДвоюродный брат/сестра21.08.187707.08.1949

        05.01.1822 | Iznāk latviešu laikraksta "Latviešu Avīzes" pirmais numurs

        Laikraksts pastāv līdz 1915. gadam, kad Kurzemē Krievijas okupāciju nomaina iebrukusī Vācijas armija

        Розмістити спогади

        31.05.1897 | — Paņevēžā arestē Jāni Pliekšānu

        Розмістити спогади

        13.01.1905 | 1905. gads 13. janvāra demonstrācija

        Nemieri jeb 1905. gada revolūcija Latvijā 1905. gadā sākās ar 13. janvāra (piekārtots pie datuma, ignorējot stilu, 26.1.1905 pēc jaunā) manifestāciju Rīgā, kuru, kā reakciju uz demonstrantu apšaušanu Sanktpēterburgā 9. janvārī, organizēja LSDP.

        Розмістити спогади

        19.02.1905 | Labdarības pasākums Kārļa Skalbes atbalstam

        Розмістити спогади

        03.12.1905 | Latvia was among first countries, where voting rights for women were introduced

        Розмістити спогади

        18.12.1916 | Tiek dibināts Smoļenskas latviešu teātris

        Розмістити спогади

        17.04.1920 | Satversmes sapulces vēlēšanas

        Розмістити спогади

        01.05.1920 | Satversmes sapulces 1. sēde - Latvijas Parlamenta "dzimšanas diena"

        Розмістити спогади

        06.05.1920 | Latvijā atgriežas dzejnieki Aspazija un Rainis

        Розмістити спогади

        06.08.1920 | Sākās Bulduru konference, kurā tika izstrādāta Baltijas Antantes koncepcija

        Розмістити спогади

        19.11.1920 | Nodibināts Dailes Teātris

        Розмістити спогади

        15.02.1922 | Pieņemta Latvijas Republikas Satversme

        Розмістити спогади

        07.10.1922 | Latvijas Republikas 1. Saeimas vēlēšanas

        Розмістити спогади

        14.11.1922 | Latvijas Republikas 1. Prezidents - Jānis Čakste tiek ievēlēts par pirmo LR Prezidentu

        Jau 1920. gada 1. maijā Čakste atklāja Satversmes sapulces pirmo sēdi. Tika izvirzīti divi Satversmes sapulces priekšsēdētāja amata kandidāti - Jānis Čakste no pilsoniskajām partijām un Jānis Rainis kā sociāldemokrātu pārstāvis. Satversmes sapulce ar 83 balsīm par savu priekšsēdētāju ievēlēja Čaksti, Rainim iegūstot tikai 48 balsis. Šajā amatā viņš atradās visu Satversmes sapulces darbības laiku.

        Розмістити спогади

        14.03.1923 | Krišjāņa Barona bēres

        Розмістити спогади

        06.11.1925 | Latvijas Republikas Valsts Prezidents. Jānis Čakste tiek atkārtoti ievēlēts par LR Prezidentu

        Розмістити спогади

        25.11.1925 | Latvijas Republikas 2. Saeimas vēlēšanas

        Розмістити спогади

        19.12.1926 | Latvijas 10. Ministru kabinets. M. Skujenieka 1. valdība

        Marģera Skujenieka vadībā Latvijas Republikas Ministru kabinets darbojās laika posmā no 1926. gada 19. decembra līdz 1928. gada 23. janvārim. To galvenokārt veidoja sociāldemokrātu partijas. Tā kā valdības veidošanā un atbalsta sarunāšanā aktīvi piedalījās Mordehajs Nuroks, to mēdz saukt arī par Nuroka valdību.

        Розмістити спогади

        25.11.1928 | Latvijas Republikas 3. Saeimas vēlēšanas

        Розмістити спогади

        26.05.1929 | Rainis atklāja pieminekli rakstniekam Augustam Deglavam Meža kapos Rīgā, pieminekļa autors Kārlis Jansons

        Розмістити спогади

        11.09.1965 | Esplanādē atklāj Raiņa pieminekli

        Piemineklis veltīts Raiņa simtgadei. Okupācijas laikā- Esplanāde bija pārdēvēta par "Komunāru laukumu"

        Розмістити спогади

        13.09.2018 | Raiņa "Pūt, Vējiņi" pirmizrāde Nacionālajā teātrī

        Розмістити спогади

        08.08.2023 | Armands Puče: Nacionālā teātra nacionālās īpatnības jau 100 gadus: Jo vairāk naudas tiek dots, jo mazāk viņi saprot, no kurienes tā nāk

        Розмістити спогади

        Ключові слова