Сигізмунд ІІІ Ваза (швед. Sigismund, пол. Zygmunt III Waza; * 20 червня 1566, замок Гріпсгольм — † 30 квітня 1632, Варшава) — король Польщі, Великий князь литовський, Великий князь Руський (з 1587 року), король Шведської імперії (в 1592–1599 роках). Ревний, майже фанатичний католик.

Королівський титул

Повний титул: пол. Z Bożej łaski król Polski, wielki książę litewski, ruski, pruski, mazowiecki, żmudzki, inflancki, a także dziedziczny król Szwedów, Gotów i Wenedów.

Переклад українською: З Божої ласки Король Польщі, Великий князь Литовський, Руський, Прусський, Мазовецький, Жмудський, Інфлянтський, а також дідичний король шведів, готів і венедів.

Син шведського короля Юхана III та Катерини Ягеллонки, дочки Сигізмунда І Старого. Обраний на престол середньою шляхтою на чолі з Яном Замойським. Незабаром після коронації Сигізмунд ІІІ виступив проти свого суперника, ерцгерцога австрійського Максиміліана ІІ; останній був розбитий у битві під Бичиною і полонений (1588 року), але відпущений на свободу за договором 1589 року, за яким відмовився від будь-яких претензій на польський престол.

Сигізмунд III, будучи шведським королем, прагнув відродити католицизм, активно сприяв переходу православної церкви під верховенство Риму. За його правління було у 1596 році укладено Берестейську унію.

За його правління Річ Посполита вела війни зі Шведською імперією (1600–1611, 1617–1620, 1621–1629) та Османською імперією (1617, 1620–1621; див. Хотинська битва), що значно погіршило життя мешканців країни.

Після смерті свого батька Юхана III (1592) Сигізмунд поїхав до Шведської імперії і коронувався шведським королем, але після повернення до Речі Посполитої змушений був призначити регентом Шведської імперії свого дядька Карла, герцога Седерманладського, який, підтримуючи протестантизм, здобув прихильність народу і явно прагнув до престолу.

Під час другого перебування в Шведській імперії (1598) Сигізмунд відштовхнув від себе багатьох прихильників. Після битви біля Стонгебру він був остаточно усунений від престолу (1599), а його дядько оголошений королем Шведської імперії на сеймі в Норрчепінгу, в 1604 році, під ім'ям Карла IX. Сигізмунд не хотів відмовлятися від своїх прав на шведський престол, втягнув Річ Посполиту в 60-річну невдалу для неї війну зі Шведською імперією, яка завершилась так званим «Шведським отопом».

1596 року Сигізмунд ІІІ переніс столицю з Кракова до Варшави.

У 1609–1618 роках Сигізмунд III вів боротьбу проти Московського царства, в якій брали участь українські козацькі полки (не менше 30 тисяч чоловік) під командуванням Петра Сагайдачного.

Виношуючи плани експансії на схід, Сигізмунд ІІІ підтримав Лжедмитрія I, уклавши з ним таємний договір. За володіння у Москві самозванець обіцяв віддати Речі Посполитій Чернігово-Сіверську землю. Після смерті Лжедмітрія I Сигізмунд у 1609 році очолив облогу Смоленська. Війська Речі Посполитої під командуванням Станіслава Жолкевського в 1610 році захопили Москву. Після звільнення Москви земським військом в 1612 році війна продовжилася до 1618 року, коли в Деуліно було укладено перемир'я, за яким за Річчю Посполитою залишилися Смоленська, Чернігівська та Сіверська землі.

За Сигізмунда III відбулися національно-визвольні повстання під проводом Кшиштофа Косинського, Северина Наливайка, Марка Жмайла, Тараса Федоровича.

Родина

В (1592) році Сигізмунд ІІІ одружується з дочкою ерцгерцога австрійського Карла II, внучкою імператора Фердинанда I Анною, яка народила в 1596 році майбутнього короля — Владислава IV. Після смерті першої дружини Анни Габсбург в 1598 році Сигізмунд III у 1605 році одружується на її сестрі Констанції, яка народила в 1609 році сина — майбутнього короля Яна ІІ Казимира.

Діти з Анною:

• Анна Марія (1593–1600)
• Катажина (1594)
• Владислав IV Ваза (1595–1648) — Король Речі Посполитої
• Катажина (1596–1597)
• Кшиштоф (1598)

Діти з Констанцією:

• Ян Казимир (1607–1608),
• Ян II Казимир (1609–1672) — Король Польщі
• Ян Альберт (1612–1634)
• Кароль Фердинанд (1613–1655)
• Александер Кароль (1614–1634)
• Анна Констанція (1616)
• Анна Катажина Констанція (1619–1651).