Владислав IV Ваза

Добавить новую картинку!
Дата народження:
09.07.1595
Дата смерті:
20.05.1648
Додаткові імена:
Władysław IV. Wasa, Vladislavs IV Vāsa, Vladislovas Vaza, Уладзіслаў Ваза, Vladislava I koroļēvičs Vladislavs Žigimontovičs, Владислав Жигимонтович, Władysław IV Waza, Władysław IV Vasa, Ladislas IV Vasa, В
Категорії:
Король, Правитель
Громадянство:
 німець, швед, поляк
Кладовище:
Встановіть кладовищі

Владислав IV Ваза (пол. Władysław IV Waza; *9 червня 1595 — †20 травня 1648) — правитель Речі Посполитої, король Польський, спадковий король Шведський, великий князь Литовський, Великий князь Руський (1632–1648), цар Московський обраний (1610–1613) і титулярний (1610–1634). Син Сигізмунда ІІІ Вази й Анни Габсбург.

Титули

  • 1632, грудень:

    Владислав IV з ласки Божої король Польський, великий князь Литовський, Руський, Прусський, Мазовецький, Жмудський, Інфлянтський і Шведський, Готський, Вандальський спадковий король, обраний великий цар Московський[1].

  • 1633, квітень:

    Владислав IV з ласки Божої король Польський, великий князь Литовський, Руський, Прусський, Мазовецький, Жмудський, Лівонський і Шведський, Готський, Вандальський спадковий король, обраний великий князь Московський.

  • 1633, березень:

    Владислав IV з ласки Божої король Польський, великий князь Литовський, Руський, Прусський, Мазовецький, Жмудський, Лівонський, Сіверський, Чернігівський, Смоленський і Шведський, Готський, Вандальський спадковий король, обраний великий князь Московський.

  • 1646, грудень:

    Владислав IV з ласки Божої король Польський, великий князь Литовський, Руський, Прусський, Мазовецький, Жмудський, Лівонський, Сіверський, Чернігівський, Смоленський і Шведський, Готський, Вандальський спадковий король.

Мати Владислава померла через три роки після його народження. Його виростила одна з її колишніх фрейлін Урсула Мейерін.

В липні 1610 року Владислав IV, будучи королевичем, був проголошений московським боярським урядом царем Московської держави під час польської інтервенції в Московії. Домагаючись московського престолу, вів (1617–1618 і 1632–1634) війни з Московським царством. В 1618 році Владислав IV уклав з Московською державою Деулінське перемир'я.

Брав участь у Хотинській битві 1621 року проти Османської імперії. Воював проти Швеції у 1626–1629 рр. За ці роки, а також під час своєї подорожі по Європі (1624–1635 рр.), разом з Ольбрахтом Станіславом Радзивіллом, він познайомився з військовим мистецтвом.

Правління

Владислав був обраний на польський трон через кілька місяців після смерті батька, 8 листопада 1632 року, і коронований 5 лютого 1633 року. Не чекаючи тимчасову плутанину після смерті Сигізмунда III, московський цар Михайло I Романов вирішив розпочати війну проти Речі Посполитої. Російське військо (приблизно 34 500 осіб) перетнуло східний кордон Речі Посполитої і у жовтні 1632 року взяло в облогу Смоленськ, який Росія поступилася полякам по Деулінському перемир'ю 1618 року, під кінець російсько-польських воєн «Смутного часу». У війні проти Росії в 1632–1634 роках (Смоленська війна), Владислав зміг не тільки зняти облогу Смоленська у вересні 1633 року, але і оточив російську армію і змусив її здатися 1 березня 1634 року.

У 1634 році Владислав уклав з Московською державою Поляновський мирний договір, за умовами якого відмовлявся від домагань московського престолу, але під владою Польщі залишилася Сіверщина. Під час цієї війни Владислав почав програму модернізації армії Речі Посполитої, роблячи упор на вдосконалення піхоти і артилерії

Після завершення південній кампанії Владиславу необхідно було захиститися від загрози з півночі. Швеція залучена в Тридцятилітню війну, погодилася в 1635 році підписати умови Штумсдорфского перемир'я на вигідних для Речі Посполитої умовах, поступившись останньої ряд раніше завойованих територій назад.

Щоб захистити свої позиції на Балтиці, король прагнув побудувати флот Речі Посполитої, але його план до успіху не довів.

Мав багато планів (династичних, особистих, військових, територіальних: захопити Сілезію, Лівонію, приєднати герцогство Прусське, створення власного наслідного князівства і т. д.). Частина з цих планів мала реальні шанси на успіх, але зважаючи невдач або з об'єктивних обставин чи при недостатній підтримці з боку шляхти, практично нічого не сталося так, як передбачалося.

Відносини з Козаками

Він часто міг переконати козаків виступити на його боці, отже, важливу роль у ході воєнних дій Владислава щоразу відігравали козацькі війська під проводом гетьманів Петра Сагайдачного (1618) та Тимофія Орендаренка (1632–1634), які значно допомагали польському війську.

У 1633 році. Владислав IV, прагнучи залучити козаків до участі в польсько-московській війні, видав, всупереч позиції магнатів у сеймі, так звані «Статті для заспокоєння руського народу». У цих «Статтях» було узаконено існування на території України двох українських митрополій — православної і греко-католицької, першу з яких після укладення Брестейської унії 1596 року польська влада трактувала як незаконну.

У травні 1635 року король запросив Козачу флотилію з 30 чайок під проводом Костянтина Вовка на Балтійське море для участі у польсько-шведському військовому конфлікті.

За Владислава IV для контролю за військовим і політичним життям Запоріжжя на правому березі Дніпра за проектом французького інженера, архітектора Ґійом Левассер де Боплана була збудована Кодацька фортеця. 3-4 (13-14) серпня 1635 р. козацький загін під проводом гетьмана Івана Сулими зруйнував цю фортецю.

Під час правління Владислава IV відбулося повстання Павлюка 1637 року та повстання Острянина 1638 року.

В 1646 році Владислав IV, готуючись до війни з Туреччиною, вів таємні переговори з представниками козацької старшини, серед яких був Богдан Хмельницький.

Шлюби

Навесні 1636 року до Варшави прибула пропозиція імператора Священної Римської імперії Фердинанда II про шлюб між Владиславом і ерцгерцогинею Цецилею Ренатою Австрійською (сестрою майбутнього імператора Священної Римської імперії Фердинанда III). У забезпечення приданого було записано місто Тршебонь у Богемії.

Весілля відбулося у 1637 році У цьому шлюбі народилося двоє дітей: син Сигізмунд Казимир Ваза (народився 1640 рокупомер у січні 1647 року) і дочка Анна Марія Ізабелла (народилася у січні 1642 року і померла у дитинстві). Трохи згодом помирає і Цецилія від зараження.

У 1646 році Владислав одружився з французькою принцесою Марією Луїзою Гонзагою де Невер, яку в Польщі називали Людвікою Марією Гонзагою, дочкою Карла I Гонзага, герцога де Невер.

Владислав помер у травні 1648 року на руках багатолітньої коханки Ядвіґи Лушковської, а їхній син Владислав Константин граф Васен був останнім представником династії Ваза. Його серце і внутрішні органи поховані в капелі Святого Казимира Кафедрального собору Святого Станіслава у Вільнюсі. Король помер через рік після смерті свого сина Сигізмунда Казимира, на зорі національно-визвольної війни Хмельницького та Шведського потопу, не залишивши спадкоємців. Трон Речі Посполитої успадкував його зведений брат і кузин Ян II Казимир.

Мистецтво

Владислав був знавцем живопису і музики. Багатьом музикантам він давав гроші на утримання, і створив перший амфітеатр у своєму палаці у Варшаві, де за його царювання були поставлені десятки опер і балетів. Король також збирав живопис і купував предмети декоративної архітектури. Серед найвідоміших із спонсорованих ним проектів були зведення Колони Сигізмунда — пам'ятника його батькові — і будівництво двох палаців у Варшаві, палацу Казановський і Вілли Регія (нині Казимировський палац). Колона Сигізмунда стала одним із символів Варшави.

У кінематографі

  • Гетьман (2015) — фільм режисера Валерія Ямбурського

Цікаві факти

  • У 1633 році під час облоги Смоленська, війська Владислава IV використовували підзорні труби і інші оптичні і технічні пристрої, закуплені раніше у самого Галілея. Король познайомився з відомим астрономом під час своєї експедиції по Західній Європі в 1624–1625 роках і пізніше підтримував з ним контакт.
  • У його честь названа польська фортеця і місто Владиславово.

 

Джерело: wikipedia.org, news.lv

Місця

Зображень Назва Тип відносин З До Опис Мови
1Warsaw, Field Cathedral of the Polish ArmyWarsaw, Field Cathedral of the Polish Armyen, pl, ru
2Warschau, Warschauer KönigsschlossWarschau, Warschauer Königsschlossde, en, lv, pl, ru

    loading...

        Відносини

        Iм'я зв'язокТип відносинДата народженняДата смертіОпис
        1Анна Австрійська ГабсбургАнна Австрійська ГабсбургБатько16.08.157310.02.1598
        2Сигізмунд ІІІ ВазаСигізмунд ІІІ ВазаБатько20.06.156630.04.1632
        3Ян II Казимир Ва́заЯн II Казимир Ва́заБрат22.03.160916.12.1672
        4Juhans III VāsaJuhans III VāsaДед27.06.153717.11.1592
        5Katharina JagiellonicaKatharina JagiellonicaБабушка01.11.152616.09.1583
        6Сигізмунд I СтарийСигізмунд I СтарийДедушка01.01.146701.04.1548
        7Bona SforzaBona SforzaБабушка02.02.149419.11.1557

        08.09.1514 | Battle of Orsha

        Розмістити спогади

        04.07.1610 | Battle of Klushino

        The Battle of Klushino, or the Battle of Kłuszyn was fought on 4 July 1610, between forces of the Crown of the Kingdom of Poland and the Tsardom of Russia during the Polish–Muscovite War, part of Russia's Time of Troubles. The battle occurred near the village of Klushino (Polish: Kłuszyn) near Smolensk (Polish: Smoleńsk). In the battle the outnumbered Polish force secured a decisive victory over Russia, due to the tactical competence of hetman Stanisław Żółkiewski and the military prowess of Polish hussars, the elite of the army of the Crown of the Kingdom of Poland.

        Розмістити спогади

        28.08.1610 | Poļu karavadonis Staņislavs Žolkevskis Maskavā ar Krievijas bajāru padomi paraksta līgumu, ar kuru par Krievijas caru tiek iecelts Polijas princis Vladislavs IV Vāza

        Pēc nemitīgiem krievu, vēlāk krievu kopā ar mongoļu-tatāru karaspēka iebrukumiem Eiropā, 17. gs. sākumā Polijas - Lietuvas republikai izdevās gūt panākumus cīņās pret mūžīgajiem iekarotājiem un pat aizdzīt tos atpakaļ līdz Maskavai.

        Розмістити спогади

        29.10.1611 | Sagūstītais Krievijas cars Vasilijs IV zvēr Polijas-Lietuvas karalim Sigismundam III vairs nekad neuzbrukt Polijai-Lietuvai

        Розмістити спогади

        04.11.1612 | Krievu vienotības diena. Polijas - Lietuvas karaspēks atstāj Maskavu

        Розмістити спогади

        25.09.1629 | Noslēgts Altmarkas pamiers starp Zviedriju un Poliju-Lietuvu pēc savstarpēja kara

        Розмістити спогади

        Ключові слова