Ри́зька губе́рнія (рос. Рижская губерния) — у 1713—1783 роках губернія Російської імперії. Адміністративний центр — Рига. Охоплювала терени центральної і північної Лівонії.

Створення

Створена 17 липня 1713 року указом Петра І з частини скасованої Смоленської губернії та окупованих Росією земель Шведської Лівонії. Губернське правління було розташоване у місті Рига.

Внутрішній поділ

1721 року Ризька губернія поділялася на 2 провінції:

• Ліфляндська провінція (Рига, Пернов, Венден і острів Езель)
• Смоленська провінція (Смоленськ, Дорогобуж, Рославль, Вязьма)

1726 року Смоленська провінція перетворена на самостійну Смоленську губернію. Внаслідок цього Ризьку губернію переподілили на 5 провінцій:

• Ризька провінція
• Венденська провінція
• Дерптська провінція
• Перновська провінція
• Езельська провінція

На кінець ХVIII ст. до складу губернії входило 9 повітів:

• Ризький повіт
• Венденський повіт
• Вольмарський повіт
• Валкський повіт
• Дерптський повіт
• Перновський повіт
• Феллінський повіт
• Верроський повіт
• Езельський повіт

Скасування губернії

3 липня 1783 року губернію було перетворено на Ризьке намісництво.