Віктор Стенкулеску (рум. Victor Atanasie Stănculescu; * 10 травня 1928, Текуч, жудець Галац, Румунія — 19 червня 2016, Бухарест) — румунський генерал.

Біографія

У 1989, коли міністр оборони Василе Міля відмовився застосовувати військову силу проти демонстрантів в Тімішоара, генерал Стенкулеску жорстоко придушив виступ, за що Ніколае Чаушеску призначив його військовим комендантом Тімішоара.

Через кілька днів, під час народних виступів в Бухаресті, після смерті генерала Міля, Стенкулеску був призначений виконуючим обов'язки міністра оборони. Перебуваючи на цій посаді, Стенкулеску видав військам категоричний наказ не застосовувати зброю і залишатися в казармах, проте фактично не перешкоджав участі військ в атаках на прихильників Чаушеску. За його наказом був проведений військовий трибунал, який засудив Ніколае і Елену Чаушеску до розстрілу.

28 грудня 1989 призначений міністром національної економіки, йому було присвоєно звання 3-зіркового генерала. У лютому 1990 замінив Ніколае Мілітару на посаді міністра національної оборони. На посаді залишався до 30 квітня 1991, коли в пішов відставку Уряд Петре Романа. У травні 1991 отримав звання 4-зіркового генерала і відправлений у відставку.

У 2008 році разом з колишнім міністром оборони Міхаєм Кіцак засуджений за жорстоке придушення антиурядових виступів в Тімішоара.

У 2007 були розслідувані події, що відбулися в грудні 1989 в Тімішоара. За результатами проведеного розслідування, з'ясувалося, що наказ стріляти в демонстрантів віддавав саме генерал Стенкулеску, а не Ніколае Чаушеску. Крім того, в тих подіях було не 64 тисячі загиблих осіб (як заявлялося), а менше тисячі — за 2 доби. Крім того, в 2009 один з учасників страти Чаушеску, колишній десантник Дорін-Маріан Чірлан, розповів в інтерв'ю про ті події. Так, розстріл колишній десантник назвав політичним вбивством. За заявою Чірлана, учасників страти особисто вибирав Віктор Стенкулеску, який є організатором трибуналу, що проходив з порушеннями і був повністю постановочним. Виділені адвокати ж грали роль звинувачення.

Джерела

• Stănculescu — «agitator bun, dar plângăreț», 22 Decembrie 2007, Laurențiu Mihu, Evenimentul zilei
• Cine este Victor Atanasie Stănculescu, 9 mai 2010, Adevărul
• Stănculescu: «N-am avut contacte directe cu americanii, prin britanici cred că s-a făcut legătura», 9 mai 2010, Adevărul
• O schiță biografică a generalului de armată Victor Atanasie Stănculescu, 16 decembrie 2009, Dr. Petre Opriș, Jurnalul Național
• O schiță biografică a generalului de armată Victor Atanasie Stănculescu, 17 februarie 2010, Dr. Petre Opriș, Jurnalul Național
• Stănculescu aduce KGB-ul în Revoluția română, 17 Decembrie 2009, Florentina Ciuverca, Evenimentul zilei
• Și Ceaușescu, și Iliescu se bazau pe Stănculescu!, 25 noiembrie 2009, Grigore Cartianu, Florel Manu, Adevărul
• VIDEO Stănculescu: Mi-am pus piciorul în ghips pentru a nu mă duce la Ceaușescu, 17 decembrie 2009, Adevărul
• Stănculescu: Gușă a decăzut în rang pentru că nu a acceptat venirea trupelor sovietice, 19 decembrie 2009, Adevărul
• A vrut Militaru să-l lichideze și pe Stănculescu?[недоступне посилання з червень 2019], 23 decembrie 2009, Adevărul
• Victor Atanasie Stănculescu: «Am vrut să îl lichidez pe generalul Militaru», 10 decembrie 2012, Iulian Andrei (Crăciun), Adevărul
• Stănculescu: «Iliescu s-a folosit și de Militaru, și de mine!», 11 martie 2010, Adevărul
• VIDEO Stănculescu: Regret și acum că în decembrie '89 nu am închis Televiziunea, 12 martie 2010, Adevărul
• Victor Atanasie Stănculescu: «Iliescu a vrut să mă trimită în Argentina!», 12 martie 2010, Adevărul
• Stănculescu despre '89: «Nu suntem pregătiți să aflăm adevărul, poate prin anul 2050», 17 ianuarie 2011, Adevărul
• Victor Atanasie Stănculescu: «Știam că sovieticii au decis să scape de Ceaușescu», 21 decembrie 2009, Grigore Cartianu, Florel Manu, Adevărul
• Stănculescu: Iliescu a jucat cartea sovietică pe mână cu spionul Militaru, 22 decembrie 2009, Grigore Cartianu, Florel Manu, Adevărul
• Stănculescu: Cum l-am condamnat pe Ceaușescu la moarte, 20 decembrie 2011, Ion Cristoiu, Adevărul — articol Historia