Сергій Юрійович Юрський (16 березня 1935, Ленінград — 8 лютого 2019, Москва) — російський актор, режисер. Народний артист Росії (1987). Член Спілки кінематографістів Росії.

Зміст

Біографія

Народився 16 березня 1935 р. в Ленінграді.

У 1959 році закінчив Ленінградський інститут театру, музики та кінематографії. Виступав на сцені Ленінградського Великого драматичного театру (1957—1978). З 1979 р. — актор театру ім. Моссовєта.

Помер вранці 8 лютого 2019 року.

У 2001 році Сергій Юрський підписав відкритого листа в захист телекомпанії НТВ. У 2003 році був серед діячів культури і науки, які закликали російську владу зупинити війну в Чечні і перейти до переговорного процесу. У 2006 році приєднався до звернення, що засуджує примусову депортацію громадян Грузії з Росії, пов'язані з цим випадки етнічної дискримінації та загальне погіршення відносин між країнами. Виступав за звільнення Григорія Пасько, Максима Резніка, Світлани Бахміної, Михайла Ходорковського, Платона Лебедева, Кирила Серебреннікова, участниц группы «Pussy Riot».

У 2007 році підпис Юрського з'явилася під зверненням до Володимира Путіна з рекомендацією залишити свою посаду після закінчення другого терміну і ні під яким приводом не залишатися главою держави - «ні в статусі президента, ні у вигляді якогось "загальнонаціонального лідера" », проте пізніше актор заперечував цей факт, припустивши, що хтось підписався його ім'ям. Брав участь в масових акціях протеста опозиції. Неодноразово підтримував ініціативи по захисту тварин. Висловлювався за збереження Центрального будинку актора імені А. А. Яблочкіної і петербурзької клінічної лікарні № 31, проти будівництва хмарочеса «Охта-центр».

У 2014 році Сергій Юрський назвав ставлення російської влади і суспільства до України «несподіваним і жахливим проявом національного безкультур'я», засудивши прагнення втручатися в справи сусідньої країни. Коментуючи висловлювання про Крим який ніби є «исконно русской землей», актор порівняв їх з гіпотетичними претензіями жителів сучасних Греції і Туреччини на великі території, що належали цим країнам в минулому. Міністерство культури України включило Юрського в «білий список» артистів, які підтримують територіальну цілісність країни і виступають проти агресії Росії. Напередодні парламентських виборів 2016 року в Росії, підтримав заклик до створення коаліції між партіями «Яблуко» і «ПАРНАС» з метою порятунку Росії «від повернення до сталінізму, від націоналізму і старечого імперського синдрому, від репресій у внутрішній політиці, від тотального злодійства і нехтування права».

Відповідаючи на питання про свої погляди в інтерв'ю 2018 року, Юрський зазначав, що ніколи не перебував у політичних рухах і вказав на різницю між «опозицією» і «позицією». За словами артиста, його позиція полягає в роботі над новими виставами, а свої відчуття і тривоги він прагне передати художніми засобами.

Фільмографія

Знімався у фільмах:

• «Людина нізвідки» (1961),
• «Чорна чайка» (1962),
• «Крипосна актриса» (1963),
• «Республіка ШКІД» (1969, Вікніксор),
• «Золоте теля» (1968, Остап Бендер),
• «Король-олень» (1970, Тарталья),
• «Маленькі трагедії» (1980, т/ф, Імпровізатор),
• «Падіння кондора» (1982, Диктатор),
• «Любо́в і го́луби» (1984, дядя Мітя),
• «Кінець Вічності» (1987, Обчислювач Гоббі Фінжі),
• «Ау, пограбування поїзда» (1990)

та в українських стрічках:

• «Місце зустрічі змінити не можна» (1979, 5 с, Груздєв),
• «Астролог» (1986, т/ф, 3 с),
• «Екстрасенс» (1991).

Нагороди і почесні звання

• Заслужений артист РРФСР (1968);
• Народний артист РРФСР (1987);
• Орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня (14.03.2010) — за значний внесок у розвиток вітчизняної культури та мистецтва, багаторічну творчу діяльність
• Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (31.08.2005) — за значний внесок у розвиток театрального мистецтва й багаторічну творчу діяльність
• Медаль Пушкіна (2000);
• Премія «Кінотавр» у номінації Головні призи конкурсу «Фільми для обраних» за 1991 рік.

Література

• Актеры советского кино. Вып. 6. Л., 1970;
• Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.517;
• Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.908;
• Кинословарь. Т. З. СПб., 2001. — С.435-437;
• Юрский С. Игра в жизнь. М., 2002.