Пятрас Грішкявічюс (лит. Petras Griškevičius, 19 липня 1924, с. Кряунай, Рокішкський район, Литва — 14 листопада 1987, Вільнюс, Литва) — литовський радянський партійний діяч.

Життєпис

Трудову діяльність розпочав у 1941 колгоспником в Курганській області. Учасник Німецько-радянської війни (в 1942-1943 в Литовській дивізії, в 1943-1944 в партизанському загоні їм. Жемайтії на окупованій німцями території Литви).

Член КПРС з 1945.

З 1944 на журналістській роботі, редактор повітової газети. У 1948 закінчив партійну школу при ЦК КП (б) Литви, працював інструктором і завідувачем сектором відділу пропаганди та агітації ЦК КП (б) Литви.

У 1950-1951 — відповідальний редактор республіканської газети «Вальстечю лайкраштіс» («Селянська газета»), в 1951-1953 — редактор газети Вільнюської області «Раудонойі жвайгжде» («Червона зірка»).

У 1953-1955— заступник редактора республіканської газети «Тієс» («Правда»).

У 1958 заочно закінчив ВПШ при ЦК КПРС.

У 1955-1964 — секретар, другий секретар Вільнюського міськкому КП Литви.

У 1964-1971 — в апараті ЦК КП Литви.

У 1971-1974 — перший секретар Вільнюського міськкому КП Литви.

З 18 лютого 1974 до своєї смерті 14 листопада 1987 — перший секретар ЦК КП Литви.

Член ЦК КПРС (1976—1987). Депутат Ради Союзу Верховної Ради СРСР 9-11 скликань (1974—1987) від Литовської РСР, заступник Голови Ради Союзу Верховної Ради СРСР (1979—1987).

Нагороди

• Ордени Леніна (два), Жовтневої Революції, Вітчизняної війни, «Знак Пошани».

• Медалі «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» та інші.