Марк Анатолійович Захаров (рос. Марк Анатольевич Захаров; * 13 жовтня 1933, Москва, Російська РФСР — 28 вересня 2019, Москва) — радянський і російський режисер театру й кіно. 

Народний артист СРСР (1991).

Лауреат Державної премії СРСР (1987), Державної премії Росії (1992, 1996). 

Академік Російської акдемії мистецтв (2000), художній керівник московського театру «Ленком».

З 1973 р. — художній керівник Московського театру «Ленком».

Помер 28 вересня у віці 85 років.

Життєпис

1955 — закінчив акторський факультет ГІТІСу, навчався у В. М. Раєвського, Р. Р. Кінського, П. В. Леслі.

1955 став актором Пермського драматичного театру. З 1956 року почав займатись режисурою в самодіяльному студентському колективі Пермського університету.

1959 — повернувся з дружиною Н. Лапшиновою до Москви, почав працювати в Московському драматичному театрі, потім у Московському театрі мініатюр (театр «Ермітаж»). Там же грала його дружина, після цього працював в Студентському театрі МДУ.

1965 — став режисером Московського театру сатири, 1973 — головним режисером «Ленкому». У 1970-1980-х роках знімає кіно, екранізує п'єси О. Шварца і Р. Горіна в жанрі фантастичної притчі.

1989 став народним депутатом СРСР від Спілки театральних діячів СРСР.

Фільмографія

Поставив телефільми:

• «Стоянка поїзда — дві хвилини» (1972)
• «Звичайне диво» (1978),
• «Той самий Мюнхгаузен» (1979),
• «Будинок, який побудував Свіфт» (1982)
• «Формула кохання» (1984)
• «Убити дракона» (1988)

та ін.

Співавтор сценарію української стрічки «В'язень замку Іф» (1988).

Громадянська позиція

У березні 2014 роки значився в числі тих, хто підписав звернення діячів культури Росії з осудом агресії Росії проти України. Пізніше заперечив факт підпису під «фальшивкою провокаційного характеру» і додав, що з пропозицією підписати лист на підтримку Путіна до нього також ніхто не звертався.

В серпні 2016 схвально відзначав «бережне ставлення до російської історії як науки», політичний курс Путіна стосовно Криму та безальтернативність російської провладної партії Єдина Росія.

Нагороди

• Отримав 49 нагород та премій, серед яких ордени «за визначний внесок у розвиток театрального мистецтва, багаторічну творчу діяльність».
• 2009 — премія «Персона року»

Вшанування пам'яті

• На його честь названо астероїд 5359 Маркзахаров.

Сім'я

• Дружина — Ніна Лапшинова (1932—2014)
• Донька — народна артистка Росії Олександра Захарова.