Леоні́д Сергі́йович Бронєво́й 

(17 грудня 1928, Київ, СРСР — 9 грудня 2017, Москва, Росія) — радянський і російський актор, Народний артист СРСР (1987), лауреат Державної премії РРФСР імені братів Васильєвих та Державної премії РФ імені К. С. Станіславського, Народний артист України (2013). В березні 2014 року підтримав анексію Криму та агресивну політику Путіна стосовно України.

Біографія

Народився в родині Соломона Йосифовича Бронєвого (справжнє прізвище — Факторович),[3] генерала НКВД, та його дружини Белли Львівної. Батько був начальником 6-го відділу НКВС УСРР, згодом репресований (арештований у 1937, «отримав» 5 років, потім термін продовжили, звільнився у 1946). Матір працювала бухгалтером, похована на Байковому кладовищі у Києві.

Сестра матері — співачка Олена Ландау, солістка Львівської опери у 1940—1941 та 1944—1945 роках[5]. Стрийко — Олександр Факторович (Бронєвой).

Навчався в Ташкентському інституті театрального мистецтва та Школі-студії МХАТ.

Починав акторську кар'єру в провінційних театрах СРСР — грав на сценах Іркутська, Грозного, Оренбургу, Вороніжа.

У Москві працював у Театрі на Малій Бронній.

Дебютом в кіно стала роль у стрічці «Товариш Арсеній» (1964). Успіх і популярність принесла роль Генріха Мюллера в кіносеріалі «Сімнадцять миттєвостей весни» (1973).

З 1988 року грає в театрі «Ленком» (Москва).

Проживає в 2-кімнатній квартирі у Москві. Свого часу в ній побував начальник охорони Президента Росії, обіцяв допомогти з ремонтом, але далі обіцянки справа не пішла.

9 грудня 2017 роки актор помер.

Перша дружина — Валентина Блінова (померла від раку), їх донька — Валентина (мала 4 роки, коли втратила матір). Друга дружина — Вікторія.

1. 1964 — Товариш Арсеній — полковник жандармерії
2. 1965 — Лебедєв проти Лебедєва — Євген Вікторович
3. 1967 — Твій сучасник — референт міністра
4. 1968 — ...І знову травень! — Снігурівський Євген Львович
5. 1970 — Водевіль про водевіль
6. 1971 — Слідство ведуть ЗнаТоКи. Повинною головою… (Справа № 4) — Кудряшов
7. 1972 — Слідство ведуть ЗнаТоКи. Шантаж(Справа № 6) — Кудряшов у в'язниці (сцена)
8. 1973 — Виконуючий обов'язки — Тугодаев, замовник проекту
9. 1973 — Сімнадцять миттєвостей весни — Генріх Мюллер
10. 1974 — Лікаря викликали? — Медведєв Леонід Сергійович, професор
11. 1974 — П'ятірка за літо — Степан Петрович, кухар, говорить віршами
12. 1974 — Таня — Семен Семенович Васін
13. 1975 — Концерт для двох скрипок — професор
14. 1975 — Агонія — Іван Федорович Манасевич-Мануйлов
15. 1975 — Маяковський сміється — Олег Баян
16. 1975 — Ольга Сергіївна — тютя
17. 1975 — Прошу слова — Петро Васильович Алтухов, колишній голова міськвиконкому
18. 1977 — Озброєний і дуже небезпечний — Пітер Дамфі
19. 1979 — Викрадення «Савойї» — Шаллов Жан, комерсант
20. 1979 — Той самий Мюнхгаузен — герцог — курфюрст Ганновера
21. 1980 — Які наші роки! — Михайло Михайлович Осташенко, батько Майї
22. 1980 — Карл Маркс. Молоді роки — Ліон Філіпс
23. 1982 — Повернення резидента — Йоганн Штаубе
24. 1982 — Покровські ворота — Аркадій Варламович Велюрів
25. 1983 — Якщо вірити Лопотухіну — Юрій Леонідович, директор школи
26. 1984 — Формула кохання — Доктор
27. 1986 — Кінець операції «Резидент» — Йоганн Штаубе
28. 1986 — Чичерін — Максим Литвинов
29. 1986 — Що таке Єралаш? (Музично-телевізійний фільм-вистава) — редактор «Єралашу»
30. 1987 — Загадковий спадкоємець — Олексій Миронович лізовскіх, нотаріус
31. 1988 — Велика гра — Вернье
32. 1988 — Фізики — Алек Джаспер Кілтон
33. 1990 — Будиночок на околиці — Панас Миколайович
34. 1991 — Небеса обітовані — Семен Єфремович Бакурін
35. 1992 — Старі молоді люди — Віктор Максимович, депутат
36. 1993 — Італійський контракт — Дон Лючино
37. 1997 — Шизофренія — кравець
38. 1997 — Корабель двійників — генерал ФСБ
39. 2007 — Прості речі — Володимир Михайлович Журавльов
40. 2008 — Без вини винуваті — Мендельсон