Марія Яніна, з дому Коссак, перше прізвище за чоловіком - Бровська, друге прізвище Павліковска, третє - Ясножевска (*24 листопада 1891, Краків - †9 липня 1945, Манчестер) - польська поетеса і драматург міжвоєного періоду. Лауреатка Золотих Академічних лаврів Польської Академії Літератури. Була вільною відвідувачкою групи Скамандер.

Марія Яніна Кассак, дочка художника Войцеха Коссака, сина Юліуша народилася 24 листопада 1891 року в Кракові. Її старший брат, Єжи Коссак, був художником, а молодша сестра, відома під псевдонімом Магдалена Самозванєц писала сатиричні твори.

Обоє батьків авторок походили з дворянства, а їхній будинок, Кассаковка, був місцем частих зустрічей осіб із художнього середовища. Гостями в домі Коссоків часто були Генрих Синкевич, Ігнатій Ян Падеревський, Вінсент Лутославський. Марія Павліковська-Ясножевська не ходила до школи, навчалася вдома, де вивчила декілька іноземних мов та здобула осівіту в галузі гуманітарних дисциплін. Короткий час вона була вільною слухачкою краківської Академії художніх мистецтв.

Тричі вона виходила заміж. За першого її чоловіка, Владислава Вровського, воеа вийшла заміж в 1915 році. Він був офіцером австрійської армії. Шлюб розпався, а після його офіційного розторгнення вона в 1919 році вийшла заміж за Яна Ґвальберта Павліковського-молодшого, молодшого сина Яна Ґвальберта Павліковського. Вони жили разом в Закопаному, у будинку Павліковського, закоханого в Татри. Цей шлюб також не тривав довго, хоча був офіційно розірваний в 1929 році.

Поетеса багато подорожує, сліди цих подорожей можна помітити в її творчості. Серед інших країн вона побувала в Італії, Туреччині, Північній Африці і в Франції, де в 1927 році пережила бурхливий роман з пілотом та поетом Сарменто де Бейресом. В 1931 році вийшла заміж за Стефана Ясножевського, офіцера авіації.

У вересні 1939 року, після публікації твору «Баба-Диво», який був гострою атакою на гітлерівський тоталітаризм, виїхала до Франції (дорогом через Заліщики), а пізніше до Англії. Разом з чоловіком оселилася в Блекпулі, поблизу летовища RAF. Поетеса захворіла на рак, дуже швидко почали з'являтися метастази, найбільше їх було у хребті. Двічі Марію оперували. Марія Павликовська-Ясножевська померла у госпіталі в Манчестері 9 липня 1945 року. Стефан Ясножеувський після закінчення війни цілком покінчив з авіасправою і порвав стосунки з друзями та родиною на близько п'ять років.

Марія Павліковська-Ясножевська приятелювала з багатьма людьми творчих професій, особливо з середовища Скамандра, з Станіславом Віткевичем, а також з формістами (Леоном Хвістким та Анджеєм Пронашкою). У своїх спогадах багато сучасників і зтворчого середовища описують Марію Павликовську-Ясножевську як поважну особу, чарівну людину, а її друзі та найближчі родичі називали її Лількою.

Творчість

В 1924 році Марія Павликовська-Ясножевська дебютувала як письменниця твором «Водій Архібальд», комедією в трьох актах. До 1939 вона написала п'ятнадцять п'єс. Більшість з них - типові комедії. Точка зору з якої вона розглядала деякі питання, а саме аборти та стосунки поза шлюбом, робили деякі з її творів скандальними. Але критики високо цінували її творчість, порівнюючи поетесу з Мольєром, Маріво, Вільде, Шоу та Віткевича.

Вплив творчості Марії Павликовської-Ясножевської

Вірші Марії Павликовської-Ясножевської часто виконувалися як пісні, які виконували Єва Демарчик на музику Зигмунта Конічного, Чеслав Нєман (на власну музику) та Христина Янда на музику Єжи Сатановського. Один з віршів Ясножевської використано у порнографічній стрічці Ґомбровича, режисера Яна Якуба Кольського.

На її честь названо один з астероїдів. Сестра поетеси, Магдалена Самозванєц, двічі видавала спогади про Марію у книгах: «Марія і Магдалена» (1956) і «Блакитна кокетка» (1973).

Твори

• Блакитний мигдаль , Краків, 1922
• Рожева магія. Поезія, Краків, 1924 – з ілюстраціями авторки
• Поцілунки, Варшава, 1926
• dancing. karnet balowy, Варшава, 1927
• Діапазон. Збірка старих та нових поезій, Варшава, 1927
• Лісова тиша, Варшава, 1928
• Париж, Варшава, 1929
• Профіль дами в білому, Варшава, 1930
• Свіжий шовк, Варшава, 1932
• Сплячий екіпаж, Варшава, 1933
• Balet powojów, Варшава, 1935
• Кристалізація, Варшава, 1937
• Поетичний записник, Варшава, 1939
• Троянда і палаючі ліси, Лондон, 1940
• Жертовний голуб. Збірка віршів, Глазгоу, 1941
• Останні твори, зібрав та опрацював Тимон Терлецький, Лондон, 1956 – посмертне видання останіх творів поетеси
• Весняні етюди, Варшава 1976 – неопубліковані ранні твори
• Поцілунки, Варшава – Жешув, 2008
• Моя сестра поетеса , Варшава 2010 – вибрана поезія, також неопубліковані твори, упорядковані Магдаленою Самозванєц та записані на CD. Запис містить 8 віршів Марії Павликовської-Ясножевської зачитаних її сестрою Магдаленою.
• Сатана породив війну. Записи 1939-1945, Варшава 2012 - воєний щоденник поетеси опрацюваний Рафалом Подразом.

• Водій Архібальд. Комедія в 3 актах, поставлена: Варшава , Малий Театр 1924, друк: "Świat" 1924 (nr. 45-52)
• Коханець Сібілли Томпсон. Фантазія про майбутнє в 3 актах, поставлена: Краків, Театр імені Й. Словацького, 1926
• Єгипетська пшениця. П'єса в 3 актах, поставлена: Краків, Театр імені Й. Словацького, 1932
• Мали повернутися. Комедія в 3 актах, поставлена: Варшава, Новий Театр, 1935
• Мурахи (myrmeis). П'єса в 3 актах, поставлена: Краків, Театр імені Й. Словацького, 1936
• Резерв. Фарс в 3 актах, поставлена: телепостановка 1968, друк: «Діалог», 1979/3
• Небесні женихи. П'єса в 3 актах, поставлена: Варшава , Малий Театр, 1933, вид. Краків, 1936
• Посвідчення особи. Комедія в 3 актах, поставлена: Варшава , Новий Театр, 1936
• Літературна нагорода. Комедія в 4 актах, поставлена: Варшава , Новий Театр, 1937
• Баба-Диво. Трагікомедія в 3 актах, поставлена: Краків, Театр імені Й. Словацького, 1938, друк: «Діалог», 1966/10
• Знецінення Клари. Комедія в 3 актах, поставлена: Poznań, Театр Польський, 1939
• Сіра завіса. Сценічна фантазія в 9 картинах, поставлена: Варшава , Театр Народний, 1939
• Бідна молодість, радіо-вистава, 1936
• Пані вбила пана, радіо-вистава, 1936
• Зловісний портрет, радіо-вистава, 1937

• 1970: Ewa Demarczyk ... (Piwnica pod Baranami) – текст твору «Поцілунки»
• 1996: Ich Troje Intro – текст твору "Prawo"
• 1997: Grzegorz Turnau Я тут – текст твору "Kto chce bym go kochała"
• 2000: Kayah - Topielice
• 2005: Cisza jak ta – Поцілунки