Граф Йоганн Ернст Мініх, в російських документах Сергій Христофорович Мініх (Ernst Johann von Münnich; 30 грудня 1707 — 21 січня 1788 , Санкт-Петербург) — російський політичний діяч, дипломат, мемуарист з роду Мініх . Дід баронеси Кріденер, що мала величезний вплив на Олександра I.

Біографія

Народився в родині майбутнього фельдмаршала Мініха.

В Росію приїхав у віці 13 років. Навчався в Ризі і Женеві, вивчав юриспруденцію, іноземні мови та філософію. З 1727 працював в Колегії іноземних справ. З 1729 — в російському посольстві у Франції, з 1731 — повірений у справах (в відсутність постійного посла).

В 1733 повернувся в Росію, отримав чин камер-юнкера, в 1737 — камергера, в 1740 — обер-гофмейстера і звання генерал-поручика, користувався прихильністю імператриці Анни Іоанівни, а після її смерті — Анни Леопольдівни.

Після повалення останньої, в 1741 був разом з батьком схоплений, засуджений, позбавлений чинів і маєтків, після чого засланий з родиною в Костромську губернію, а в 1743 — в Вологду, де і пробув на засланні 20 років, аж до смерті імператриці Єлизавети Петрівни.

В 1762, з царювання імператора Петра III, був помилуваний і повернувся в Санкт-Петербург. Тоді ж йому було повернуто чини, нагороди і втрачене майно. В 1763, вже під час правління імператриці Катерини II, отримав чин дійсного таємного радника. З 1764 — член Митної комісії, головний директор митних зборів країни. З 1774 і аж до самої смерті — голова Комерц-колегії.

Відомий мемуарист, І. Е. Мініх в роки вологодській посилання написав «Записки графа Ернста Мініха…», цікаві докладним зображенням придворного життя часів Анни Іоанівни і портретами політичних діячів тієї епохи.

Був нагороджений орденами Св. Олександра Невського (1740), Білого орла (1741) і Св. апостола Андрія Первозванного (1774).