Бартошевський Іван (Іоанн) (*18 січня 1852, Львів — †13 грудня 1920, Львів) — священик і релігійний діяч Української Греко-Католицької Церкви, богослов, письменник, педагог, професор Львівського університету, редактор часопису "Рускій Сіонъ".

У Галичині Іван Бартошевський був знаним автором богословських, гомілетичних та педагогічних праць, став першим викладачем Львівського університету, кому вдалося створити авторський навчальний посібник з педагогіки. Бартошевський був яскравим представником релігійної течії української національної педагогіки. Ранні твори писав т.зв. язичієм, поступово переходячи на народну українську мову.

Народився 18 січня 1852 року у Львові в сім'ї Григорія і Марії Бартошевських. Середню освіту здобув в одній із львівських гімназій. Закінчив греко-католицьку духовну семінарію у Відні, де в 1879 році отримав вчене звання доктора теології. У цьому ж році повернувся до Львова і приступив до викладацької діяльністі у Львівському університеті.

Викладав пасторальну теологію і педагогіку на теологічному факультеті українською мовою.

У 1918 році на знак протесту проти полонізації Львівського університету залишив викладацьку діяльність.

Помер 13 грудня 1920 року у Львові.

Похований на Личаківському цвинтарі, поле 51.

Церковна і релігійно-просвітницька діяльність

• 1875 - священик греко-католицької церкви.
• 1891 - дійсний радник і референт греко-католицької Митрополичої Консисторії
• 1895 - почесний канонік греко-католицької Митрополичої Капітули
• 1897 - радник Митрополичого суду для шлюбних справ і інстанційного суду
• 1872-1880 – голова редколегії церковного часопису "Рускій Сіонъ".
• 1887-1898 – член редколегії церковного часопису "Душпастырь" (Орган Товариства св. Апостола Павла)
• 1893 - заступник голови Товариства св. Апостола Павла

Викладацька кар'єра

Викладав на теологічному факультеті Львівського університету

• 1879 - ад’юнкт
• 1881 - доцент пасторальної теології
• 1884 - надзвичайний професор пасторальної теології
• 1885 - звичайний професор пасторальної теології
• 1890 - звичайний професор педагогіки
• У 1888/1889 і 1889/1890 роках обирався деканом теологічного факультету
• У 1889/1890, 1890/1891,1891/1892,1894/1895,1895/1896 і 1896/1897 - продеканом теологічного факультету
• З 1905 року керував гомілетичним семінаром для студентів теологічного факультету греко-католицького віросповідання

Громадська діяльність

Відстоював українську мову як мову викладання у Львівському університеті. Брав посильну участь у змаганнях за український університет у Львові, про що свідчить наступний текст:

У відповідь на заяву польських професорів, що Львівський університет є чисто польський, а не утраквістичний, заявили дня 13. марта 1907. р. руські професори університету у Львові: Іван Бартошевський, Мих. Грушевський, Ст. Дністрянський, Іван Добрянський, Йосиф Комарницький, Ол. Колесса, Тит Мишковський, Петро Стебельський і Кирило Студинський, що домагаються виділення єствуючих руських катедр в окреме автономне тіло і безпроволочного доповнення їх системізуваними новими катедрами,— в ціли зорґанізування руського університету у Львові.

— Кость Левицький. Історія політичної думки галицьких українців (1848-1914). Львів, 1926. С. 440.

Основні праці

• Проповеді недільні. Львів, 1897.
• Проповеді страсні і воскресні. Львів, 1891.
• Педагогія руска або Наука о воспитаню. Львів, 1891.
• Проповеді похоронні. Львів, 1899.
• Проповеді празничні для сельского народа. Львів, 1901.
• Пасторальна теологія. Львів, 1902.
• Святе Письмо Старого и Нового Завіта съ поясненями. Львів, т.І–VII, 1900–1908.
• Христіянсько-католицька педагогія або наука о вихованю. Львів, 1909.
• Статті на богословські теми в українських церковних журналах.

Особисте життя

Позашлюбним сином Івана Бартошевського та Юлії Парандовської був видатний польський есеїст Ян Парандовський. Цей факт встановила й оприлюднила в своїй книзі "Хто ти є. Початок родинної саги" (2014) онука Я.Парандовського, відома польська акторка Йоанна Щепковська.