Катастрофа

О 00:18 UTC (20:18 EDT) рейс Swissair-111 вилетів з аеропорту ім. Джона Кеннеді в Нью-Йорку. Крім двох пілотів на борту знаходилося 215 пасажирів та 12 членів екіпажу.

О 00:58 рейс 111 досяг своєї крейсерської висоти 33000 футів.

О 01:10:38 пілоти помічають незвичайний запах у кабіні і шукають причину. Після короткого обговорення, вони вирішують, що причина в системі вентиляції.

О 01:13:14 в кабіні пілотів з'являється дим.

О 01:13:33 пілоти обговорюють можливі альтернативні варіанти посадки літака.

О 01:14:15 екіпаж рейсу 111 подає диспетчеру в Монктоні сигнал «Pan-pan», пілоти просять посадку в найближчому аеропорті.

О 01:15:06 диспетчер пропонує аеропорт в Галіфаксі.

О 01:19:28 диспетчер дає вказівку рейсу SWR 111 повернути на курс 030 для підходу до ЗПС.

О 01:20:48 пілоти вирішують скинути пальне перед посадкою.

О 01:22:01 рейс 111 повертає на південний захід на курс 200 для зливу палива в море. Літак тепер в 25 морських милях від Галіфакса.

О 01:24:09 відмикається автопілот.

О 01:24:42 пілоти подають сигнал «Mayday, Mayday, Mayday» диспетчеру УПР

О 01:24:53 пілоти рейсу SWR 111 оголосили, що вони починають злив палива, а потім відразу зайдуть на посадку.

В період з 01:25:06 по 01:25:14 вимикаються всі прибори в кабіні.

О 01:25:12 бортовий самописець вимикається.

О 01:25:16 диспетчер дає дозвіл на скидання палива. Рейс SWR 111 не відповідає.

О 01:25:40 диспетчер неодноразово дає дозвіл на злив палива. Відповіді немає.

О 01:25:46 диспетчер в Монктоні отримує незрозумілі фрагменти розмови (ймовірно, на швейцарському німецькому).

О 01:31:18 рейс SWR 111 падає у воду.

Близько 02:30 прибувають перші рятувальники, але вони знаходять тільки трупи і уламки рейсу Swissair-111.

Пасажири та екіпаж

McDonnell Douglas MD-11 (реєстраційний номер HB-IWF, заводський 48445, серійний 465, ім'я Vaud) був випущений в 1991 році (перший політ здійснив 5 серпня того ж року) і відразу був переданий авіакомпанії Swissair. Оснащений трьома двигунами Pratt & Whitney PW4462. На день катастрофи здійснив 6400 циклів «зліт-посадка» і налітав 36041 годину.

• Командир повітряного судна — 49-річний Урс Циммерман (Urs Zimmermann). Налітав 10800 годин, 900 з них на MD-11.
• Другий пілот — 36-річний Штефан Льов (Stefan Löw). Налітав 4800 годин, 230 з них на MD-11.

Обидва пілоти в момент катастрофи були у відмінному стані (перед польотом у них було 27 годин відпочинку).

Диспетчеру в Монктоні Біллу Пікреллу (Bill Pickrell) було 32 роки, він мав 9 років професійного досвіду.

Розслідування

Розслідування катастрофи тривало чотири роки і коштувало уряду Канади близько $39 млн. Всього до розслідування та операції з підняття з дна океану тіл і уламків літака було залучено близько 4000 чоловік.

MD-11 при ударі об поверхню води був розірваний на тисячі уламків, більша частина з них опустилася на морське дно на глибину 55 метрів. 126,5 тонн уламків було виявлено, що відповідає 98% від маси літака. Підняття уламків тривало 15 місяців. У грудні 1999 року були підняті останні дрібні деталі.

27 березня 2003 року Рада з безпеки транспорту Канади опублікувала звіт про катастрофу. У ньому говорилося, що загоряння сталося внаслідок короткого замикання через бортову систему розваг IFEN (In-Flight Entertainment Network). Завдяки цій системі пасажири бізнес-класу могли дивитися відео і грати у відео-ігри.

Розслідування також встановило, що ізоляційний матеріал, що покривав дроти в літаку, не був достатньо вогнестійким. Це призвело до поширення пожежі і виведення з ладу всіх важливих приладів.

Катастрофа в культурі

Катастрофа рейсу Swissair-111 показана в першому сезоні канадського документального телесеріалу «Розслідування авіакатастроф» в серії «Пожежа на борту», а також у шостому сезоні серіалу «Секунди до катастрофи» в серії «Пожежа в кабіні».