Євген Весник
- Дата народження:
- 15.01.1923
- Дата смерті:
- 10.04.2009
- Тривалість життя:
- 86
- Дні з народження:
- 37226
- Роки з народження:
- 101
- Дні після смерті:
- 5729
- Роки після смерті:
- 15
- Дівоче прізвище персони:
- Євген Якович Весник
- Додаткові імена:
- Jevgēņijs Vesņiks, Евгений Весник, Jevgenijs Vesņiks, Весник Евгений Яковлевич
- Категорії:
- Aктор, Жертва репресій (геноцид) радянського режиму, Режисер
- Кладовище:
- Москва, Троєкурівський цвинтар
Євген Якович Весник (рос. Евгений Яковлевич Весник; 15 січня 1923, Петроград — 10 квітня 2009, Москва) — російський актор театру та кіно.
Батько убитий у тюрмі НКВД СССР, мати - в'язень концтаборів ГУЛАГ СССР.
Жертва сталінського терору.
Біографія
Народився 15 січня 1923 року в Петрограді. Батьком був Яків Ілліч Весник (1894–1937), колишній червоний комісар, особистий друг Серго Орджонікідзе, перший директор заводу «Криворіжсталь», убитий подільниками-комуністами 1937.
Учасник німецько-радянської війни з червня 1942 року. Закінчив війну лейтенантом, ад'ютантом командира 5-ї гвардійської гаубичної артилерійської бригади 2-ї гвардійської артилерійської дивізії прориву РГК.
Після війни вступив до театрального училища імені М. С. Щепкіна, яке закінчив у 1948році й прийшов до московського театру Станіславського. У 1954 році Є. Весник прийшов у театр Сатири.
У 1963 році перейшов до академічного Малого театру, де пропрацював до 1992 року.
У кіно Євген Весник знімався з 1955 року, дебютував у Сергія Юткевича в «Отелло» у ролі Родріго.
Євген Весник знявся у кількох десятках картин. Серед них були «Сім стариків і одна дівчина», «Трембіта», «Вас викликає Таймир», «Офіцери», «Кажан», «Пригоди Електроніка».
Окрім акторської роботи в біографії Євгена Весника були режисерські роботи в театрі, також він написав низку сценаріїв для радіо і телебачення, опублікував низку книг («Абракадабри», «Задушевні бесіди з сніжною людиною», «Дарую, що пам'ятаю»).
Нагороди і почесня звання
Нагороджений російським орденом «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (1998), радянськими орденами Вітчизняної війни2-го ступеня (06.04.1985), Червоної Зірки (28.02.1945), багатьма медалями, у тому числі двома «За відвагу» (28.06.1944, 10.06.1945).
У 1989 році став народним артистом СРСР.
Посилання
- Чботы помнили: Весник Евгений Яковлевич(рос.)
- Нагородні листи Є. Я. Весника на сайті Подвиг народа(рос.)
Джерело: wikipedia.org
Немає місць
Відносини
Iм'я зв'язок | Тип відносин | Опис | ||
---|---|---|---|---|
1 | Яків Веснік | Батько | ||
2 | Ляля Чёрная | Дружина | ||
3 | Людмила Купина | Коллега | ||
4 | Юрий Шерстнев | Коллега | ||
5 | Анатолий Торопов | Коллега | ||
6 | Андрій Харитонов | Коллега | ||
7 | Олег Анофрієв | Коллега | ||
8 | Сергей Николаев | Коллега | ||
9 | Нина Сазонова | Коллега | ||
10 | Валентина Владимирова | Коллега | ||
11 | Борис Новиков | Коллега | ||
12 | Лариса Белогурова | Коллега | ||
13 | Юрий Волынцев | Коллега | ||
14 | Glikeriya Vasilievna Bogdanova-Chesnokova | Коллега | ||
15 | Виктор Георгиев | Коллега | ||
16 | Наталя Крачковська | Коллега | ||
17 | Inna Churikova | Коллега | ||
18 | Savely Kramarov | Коллега |