Владислав Реймонт (пол. Władysław Stanisław Reymont; 7 травня 1867, Кобеле Вельке — 5 грудня 1925, Варшава) — польський письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури 1924 року. Його найвідомішим твором є роман «Селяни». В 1893 році Реймонт жив у Варшаві від 1893 року і працював як письменник. Опублікував свій перший роман «Комедіантка» у 1896 році. Реймонт належав до кола неоромантиків «Молода Польща». На честь письменника названо аеропорт в місті Лодзь.

Життєвий шлях

Владислав народився у сім'ї сільського органіста. Його батько — Юзеф Реймонт був освіченою людиною. Мама — Антоніна з роду Купчинських, походила із збіднілої краківської шляхти; пізніше цей факт з життя матері Реймонт буде часто згадувати у своїх творах.

Батьки хотіли аби син став органістом. Владислав відмовлявся ходити до школи, дуже часто шукав себе у різних професіях, багато подорожував по Польщі, а також по Європі. Закінчив Варшавську недільну школу ремесла. В 1880 −1884 вчився на кравця у Варшаві, по закінченню навчання здобув степінь підмайстра. З 1884 по 1888 був актором у трупах мандрівних театрів. Потім, завдяки старанням батька, працював на Варшавсько-Віденській колії як молодший офіцер. У 1890 померла мама письменника. Свої перші вірші написав у 1882 році.

13 липня 1990 року в наслідок аварії на залізниці Реймонт був доправлений до лікарні зі зламаними ребрами (2 ребра) та у медичній карті було зазначено, що письменник зламав 12 ребер. Завдяки чому отримав відшкодування у розмірі 38 500 рублів.

15 липня 1902 року Реймонт одружився з Аурелією Шабльовською. У цьому ж році помер брат письменника — Франциск.

В 1905 році Владислав Реймонт був свідком Революції 1905 року. Свої спостереження зі страйку і демонстрації проти царю Миколі ІІ, автор описав у «Сторінках з нотатника».

У 1920 році письменник купує маєток.

5 грудня 1925 року письменника не стало.

Сейм Республіки Польща оголосив 2000 рік — роком Владислава Реймонта.

Творчість

Дебютував в літературі в 1893. Його творчість поєднує традиції критичного реалізму з елементами натуралізму і символізму. Невелику частину творчої спадщини складають вірші.

Автор оповідань, повістей, романів, різноманітних в тематичному і жанровому відношенні. У збірках «Зустріч» (1897), «Перед світанком» (1902), в повісті «Справедливо» (1899) показаний побут села. У романах «Комедіантка» (1896) і «Бродіння» (1897) зображаються побут і устої провінційного чиновництва, акторського середовища.

Автор роману «Вампір» (1911) і історичній трилогії «1794 рік» (1913–1918) про Польщу кінця XVIII століття і національно-визвольне повстання під керівництвом Тадеуша Костюшко.

Творчість Реймонта характерезується різноманітністю. Письменник писав на різні теми, використовував різні літературні форми. Часто у творчому доробку письменника з'являлась критика суспільства. У 1924 році Владислав Реймонт отримав Нобілівську нагороду за повість «Селяни» (Chłopi).

Ця повість є однією з найкращих у творчості письменника. Була перекладена на багато іноземних мов. Також знято фільм по мотивах цієї повісті. Матеріали для написання праці Реймонт почав збирати ще у 1896 році, для того майже рік провів у Лодзі. Властивим героєм цього твору є капіталістичне місто, власне Лодзь. Писменник порівнює його до монстра, який знищує людей. Головна тема повісті, показ того, як три головних героя «робили гроші». Перший родом з Польщі (Кароль Боровецький), другий герой — німець (Макс Баум), а третій єврей (Мориц Вельт). Той факт, що всі вони з різних країн, зовсім не розділює їх, а мотивує героїв до конкуренції. Спільними зусиллями вони відкривають фабрику.

Твори

• Komediantka (Комедіантка, 1896)
• Fermenty (Ферменти, 1897)
• Ziemia obiecana (Обіцяна земля, 1898)
• Chłopi (Селяни, 1904–1909)
• Rok (Рок, 1794, 1914–1919)
• Wampir (Вампір, 1911)
• Bunt (Бунт, 1924)

Українські переклади

Переклад роману Реймонта «Селяни» робив відомий політичний діяч УСРР Михайло Лебединець (у Харкові 1930 видано дві перші частини роману).