Вітаутас Пятруліс (лит. Vytautas Petrulis; 3 лютого 1890, дер. Кателішес поблизу Вобольніков, Ковенська губернія, Російська імперія (нині — Біржайський район, Литва) — 3 грудня 1941, Ухта, СРСР) — литовський політик, прем'єр-міністр Литви в 1925 році.

Життєпис

Народився в родині багатого селянина. Закінчив гімназію в Митаві, а в 1910 — Московський комерційний інститут. Працював в Москві, Петрограді, Воронежі.

У 1918 повернувся в Литву, займався журналістикою. У тому ж році обраний до Литовської Таріби і включений в її фінансову комісію.

У березні-квітні 1919 займав пост міністра фінансів в уряді Пранаса Довідайтіса, в грудні того ж року виступив одним з організаторів першого національного банку — Литовського банку торгівлі та промисловості, з 1920 керував його відділенням в Мемелі.

У лютому 1922 знову став міністром фінансів і обіймав цю посаду в чотирьох урядах поспіль, представляючи Литовську християнсько-демократичну партію. На цій посаді керував введенням в грудні 1922 національної валюти — літа.

4 лютого 1925 зайняв також посаду прем'єр-міністра, але вже 25 вересня того ж року змушений був піти у відставку, піддавшись критиці через спроби створити в цілях розвитку деревопереробної промисловості в Клайпеді для польських комерсантів-постачальників дерева пільгові умови.

Після перевороту, організованого Антанасом Смятоною, пішов з політики, проте в 1932 був засуджений до двох років в'язниці за співпрацю з Польщею на посаді прем'єр-міністра і через півтора місяця звільнений за амністією. Продовжував займатися банківською діяльністю.

Після захоплення Литви СРСР вже 29 липня 1940 заарештований в Каунасі, незабаром переведений до Ухтпечлага, де пізніше розстріляний після заворушень серед ув'язнених.