Віктор Проскурін

Добавить новую картинку!
Дата народження:
08.02.1952
Дата смерті:
30.06.2020
Тривалість життя:
68
Дні з народження:
26385
Роки з народження:
72
Дні після смерті:
1405
Роки після смерті:
3
По батькові:
Олексійович
Дівоче прізвище персони:
Виктор Алексеевич Проскурин
Додаткові імена:
Виктор Проскурин
Категорії:
Aктор
Кладовище:
Встановіть кладовищі

Віктор Олексійович Проскурін  — радянський і російський актор театру і кіно. Заслужений артист РРФСР (1982).

Біографічні відомості

Народ. 8 лютого 1952 р. в Агбасарі (Казахстан). Закінчив Театральне училище ім. Б. Щукіна (1973).

У 1973—1988 рр. — актор Московського театру ім. Ленінського комсомолу. У 1988—2012 рр. — актор Московського театру ім. М.М. Єрмолової.

В кіно знімається з 1969 р. Популярність і любов глядача прийшла до молодого актора за роль Генки Ляпішева в ліричній комедії реж. О. Коренєва «Велика перерва» (1973). Зіграв ролі більш ніж в 120 фільмах, телеспектаклях і серіалах.

Знявся в ряді українських картин: «Військово-польовий роман» (1983, Новиков), «Бич Божий» (1988), «Фантом» (2019, т/с, Росія—Україна, Film.UA) та ін.

Нагороди

  • Орден Петра Великого I ступеня — за видатні заслуги і особистий внесок у розвиток вітчизняної культури і мистецтва (2005)
  • Золотий орден «Служіння мистецтву» (2008)
  • Орден «За внесок в культуру» (2010)

Фестивалі та премії

  • 2001 — РКФ «Література і кіно» (Гатчина): Приз за найкращу чоловічу роль другого плану (фільм «Два товариші» (2000), реж. В. Пендраковський)
  • 2018 — II Всеросійський фестиваль патріотичного кіно «Над межею»/рос. «Над гранью» (м. Владимир): Приз за найкращу чоловічу роль (фільм «Апостасія» (2017), реж. О. Мурадов)

Фільмографія

  • «Білоруський вокзал» (1970, Петька; реж. А. Смирнов)
  • «Офіцери» (1971, червоноармієць в вагоні, епізод на станції (немає в титрах)
  • «Двоє в дорозі» (1973, Юра)
  • «Призначення» (1973, Петя)
  • «Велика перерва» (1973, Генка Ляпішев; реж. О. Коренєв)
  • «Остання жертва» (1975, гусар; реж. П. Тодоровський)
  • «Незабута пісня» (1975, Петя «Посмішка»)
  • «12 стільців» (1976, Коля Калачов (3 серія); реж. М. Захаров)
  • «Будьонівка» (1976, дядько Єгор Собакін)
  • «Весняний призов» (1976, рядовий Конов)
  • «Шкільний вальс» (1977, виконроб)
  • «І це все про нього» (1977, Борис Маслов)
  • «Літня поїздка до моря» (1978, німецький льотчик)
  • «Йшов собака по роялю» (1978, механік на аеродромі)
  • «Осінні дзвони» (1978, придворний)
  • «Поворот» (1978, Кобозєв, водій; реж. В. Абдрашитов)
  • «День повернення» (1979, Віллі)
  • «Подорож в інше місто» (1979, Герман Миколайович Рєпін)
  • «Час вибрав нас» (1979, Петро Молчанов)
  • «Задача з трьома невідомими» (1979, Геннадій Потапов)
  • «За даними карного розшуку...» (1979, Валентин Іванович Червяков, механік 1-ї автобази)
  • «Два довгих гудки в тумані» (1980, Чекин)
  • «Одного разу двадцять років потому» (1980, Кирило, тато)
  • «Вакансія» (1981, Белогубов)
  • «Народжені бурею» (1981, Пшигодський)
  • «Тричі про кохання» (1981, Саша, чоловік бібліотекаря Олени Іванівни (роль озвучив — Ігор Єфімов)
  • «Будинок, який побудував Свіфт» (1982, Джек Сміт, констебль; реж. М. Захаров)
  • «Пікова дама» (1982, Германн; реж. І. Масленников)
  • «День народження» (1982, Віталій Тихонович Деревякін)
  • «Обіцяю бути!» (1983, Жмуркін)
  • «Хабар. З блокнота журналіста В. Цвєткова» (1983, Куров, слідчий)
  • «Військово-польовий роман» (1983, Новиков, заступник голови виконкому; реж. П. Тодоровський, Одеська кіностудія)
  • «Пригоди Шерлока Холмса і доктора Ватсона: Скарби Агри» (1983, Тадеуш Шолто; Бартолом'ю Шолто)
  • «Жорстокий романс» (1984, Василь Данилович Вожеватов, судновласник, молодий успішний комерсант і друг дитинства Лариси; реж. Е. Рязанов)
  • «ТАРС уповноважений заявити...» (1984)
  • «Лев Толстой» (1984, син Андрій Львович; реж. С. Герасимов)
  • «Дикий вітер» (1985)
  • «Вийти заміж за капітана» (1985, капітан прикордонних військ Олександр Петрович Блинов; реж. В. Мельников)
  • «Дитячий майданчик» (1987, Карпов)
  • «Бич Божий» (1988, Леонід Ляшенко; реж. О. Фіалко, кіностудія ім. О. Довженка)
  • «Без мундира» (1988, Шухов)
  • «Життя Клима Самгіна» (1988, Антон Никифорович Тагільський, слідчий)
  • «Випадковий вальс» (1989, Віктор Степанович)
  • «Остання осінь» (1990, Ігор Дмитрович Корнєєв)
  • «Афганський злам» (1991, Симаков, завклубом)
  • «Повість непогашеного місяця» (1991, Сталін, в титрах — «Перший»)
  • «Божевільні» (1991, Іван Іванович Іванов, фахівець з переворотів)
  • «Шкура» (1991, Гриша Храпунков/горила по кличці Ричард)
  • «Ескадрон» (1992, лікар; реж. Юліуш Махульський, Бельгія, Польща, Україна, Франція)
  • «Відображення в дзеркалі» (1992, Віктор)
  • «У попа був собака...» (1993, слідчий Олег Іванович Шевцов)
  • «Кар'єра Артуро Уї. Нова версія» (1996, Емануеле Гірі, гангстер)
  • «Вбити лицедія» (1997, Гриша Попов, театральний актор)
  • «Далекобійники» (2001, т/с, Скворцов)
  • «Ой, мороз, мороз!» (2005, начальник колонії)
  • «Кінофестиваль, або Портвейн Ейзенштейна» (2006, генерал, начальник 2-го Головного управління КДБ/його дід)
  • «Автобус» (2008, т/с, Валерій Петрович)
  • «Безсоння» (2013, т/с, Олег, адвокат Івлєвої)
  • «Гагарін. Перший в космосі» (2013, Олексій Іванович Гагарін, батько Юрія)
  • «А зорі тут тихі» (2015, Макарич)
  • «Власик. Тінь Сталіна» (2015 року, старий Микола Угодник)
  • «Шукачка» (2016, т/с, Михайло Сергійович Соколов, полковник спецназу у відставці)
  • «Легенда про Коловрата» (2017, священик)
  • «Фантом» (2019, т/с, Олег Кульчицький; Росія—Україна, Film.UA)
  • «Чорне море» (2020, т/с, Панін, професор) та ін.

Джерело: wikipedia.org

Немає місць

    loading...

        Відносини

        Iм'я зв'язокТип відносинДата народженняДата смертіОпис
        Ключові слова