Тройнат

Добавить новую картинку!
Дата народження:
00.00.1210
Дата смерті:
00.00.1264
Додаткові імена:
Treniota, Tranaitis, Тройнат
Категорії:
Військова людина, Князь
Громадянство:
 литовець
Кладовище:
Встановіть кладовищі

Тройнат (біл. Транята, лит. Treniota — Тряньота, пол. Treniota; ~1210 — вбитий 1264) — князь жемантійський (?-1264), Великий князь литовський (1263-1264). Зайняв великокнязівський стіл після вдалого заколоту і вбивства рідного дядька, литовського короля Міндовга I. Проте, невдовзі, сам був вбитий прихильниками Міндовга.

Достаменно відомо, що Тройнат був племінником (сином сестри) литовського короля Міндовга I. Стосовно імені батька одностайності істориків немає. Згідно з Хронікою литовською і жмудською, Тройнат був сином Скирмунта і мав братів Любарта та Писимонта. Володимир Антонович називає батька Тройната «одним з володарів Жмуді». Ймовірно, по смерті батька, Тройнат успадкував його землі і став князем жемантійським (?-1264).

Війна з німецькими хрестоносцями

Передісторія

У результаті хрестових походів німецьких лицарів на естонців та латишів, останні були підкорені, а на їхніх землях лицарями утворено Лівонський орден (1237). Ще раніше були завойовані пруси, а їхні землі зайняв Тевтонський орден (кінець ХІІ ст.). Одночасно з підкоренням прусів, латишів та естонців хрестоносці намагалися поширити свою експансію і на литовців, але литовські князі продовжували вперту боротьбу зі змінним успіхом. Найбільший опір загарбникам чинив князь Міндовг, якому вдалося в 1230-х об'єднати під своєю владою більшу частину литовських земель та завдати хрестоносцям кілька відчутних поразок. Однак натиск німецьких лицарів не послаблювався, і вони продовжували атакувати литовців.

Через стратегічне розташування та географічну близкість найбільше від хрестносців потерпали жмудьські землі, де знаходилися родові володіння князя Тройната. На короткий час у середині ХІІІ століття німецьким лицарям вдалося захопити Жемайтію, але поневолені повстали й вигнали загарбників.

Остаточне підкорення жмуді дозволило б мати спільний кордон Лівонському та Тевтонському орденам, суттєво послабити Литовську державу, відрізавши її від Балтійського моря, і значно полеглити хрестоносцям подальше завоювання всієї Литви.

Події 1250-1259

1250 року Лівонський орден організував черговий великий похід на Литву у жмудські землі. Великому князю Міндовгу вдалося зупити хрестоносців лише шляхом підкупу їхнього магістра Андреаса фон Стірленда (англ. Andreas von Stierland) та значними поступками.

Щоб отримати хоча б короткочасний перепочинок та зменшити кількість нападів на Литву лицарів Лівонського і Тевтонського орденів, Міндовг прийняв християнство (1251), визнав зверхність Папи Римського і отримав від нього королівську корону (1253). Незважаючи на поступки, атаки лицарів на Литовську державу не припинялися. В цей час князь Тройнат продовжував залишатися язичником і був намісником короля Міндовга в Жемайтії. Саме Тройнат, як один з найближчих радників короля, вмовив Міндовга розірвати союз з Римом та поновити війну з хрестоносцями.

Перелом у війні 1259-1261. Битва біля озера Дурбе

Вперше Тройнат згадується у «Старшій лівонській римованій хроніці» у зв'язку з подіями 1259—1261 років .
В 1259, один з жемайтійських князів, Вікітас, завдав лицарям Лівонського ордену поразки у битві під Скуодасом. Цю битву самі хрестоносці оцінили як восьму найважчу поразку за всю історію ордену. В битві загинуло 33 лицарі та багато простих воїнів.

Наступного року жемайтійське військо під командуванням князя Тройната вирушило в похід на землі Тевтонського ордену і розбило військо хрестоносців в битві біля озера Дурбе (1260). В битві загинуло багато простих вояків та 150 з 200 лицарів ордену, включаючи магістра Бурхарда фон Хорнхаузена і маршала Генріха Ботельо. Ще близько 15-ти лицарів потрапили в полон. Важка поразка дуже послабила Тевтонський орден, що спричинило численні повстання підкорених прибалтійських народів, в першу чергу прусів. Завдяки битві було зупинено просування німецьких лицарів на 20 років, що дало змогу зміцнитися Литовській державі.

Після битви біля озера Дурбе (1260), князь Литви Міндовг порвав з Римом, зрікся християнства і знову повів війну з німецькими лицарями.

 

Джерело: wikipedia.org

Немає місць

    loading...

        Відносини

        Iм'я зв'язокТип відносинДата народженняДата смертіОпис
        1Mindaugas DižkunigaitisMindaugas DižkunigaitisДядя00.00.120312.09.1263

        22.09.1236 | Battle of Saule

        Розмістити спогади

        13.07.1260 | Schlacht an der Durbe

        Die Schlacht an der Durbe war eine Schlacht am 13. Juli 1260 zwischen dem Deutschen Orden unter dem Landmeister von Livland Burkhard von Hornhausen und Ordensmarschall Heinrich Botel nebst einheimischen Hilfstruppen gegen die Scharen des litauischen Herzogs Mindaugas, der selbst an der Schlacht nicht beteiligt war. Das Ordensheer wurde vollständig und unter großen Verlusten geschlagen. Die Schlacht ist der Ausgangspunkt zum Großen Prußenaufstand 1261 bis 1272.

        Розмістити спогади

        Ключові слова