Тадеуш Голувко (пол. Tadeusz Hołówko) (*17 вересня 1889, Семипалатинськ Семипалатинської області Степного генерал-губернаторства Російської імперії (нині Казахстан) — †29 серпня 1931, Трускавець, Друга Річ Посполита) — польський політик, видавець, публіцист, один з діячів прометеїзму. Був убитий у Трускавці в результаті атентату, здійсненого бойовиками ОУН Василем Біласом і Дмитром Данилишиним.

Народився у м. Семипалатинськ, переїхав до Польщі. Після проголошення незалежності у 1918 році працював в уряді, вважався одним із соратників Юзефа Пілсудського. Був членом Польської соціалістичної партії, з 1930 р. — депутат польського Сейму. Головував в Інституті дослідження справ національностей, пізніше керував східним відділом міністерства закордонних справ. Також регулярно дописував до щоденника «Дрога». Голувко вважався творцем концепції прометеїзму — визволення поневолених національностей СРСР.

Виступав за діалог та порозуміння з українцями у Польщі, підтримував налагодження стосунків з легальними українськими партіями, такими як УНДО, пропонував створення культурної автономії українців в Польщі, але бачив незалежну Україну тільки на схід від Збруча. ОУН вважало Голувка прихованим польським шовіністом, який незначними поступками легальним українським партіям перешкоджав досягенню головної мети ОУН — незалежності України.

Атентат на Голувка організував член ОУН Роман Шухевич, а здійснили трускавчани Василь Білас і Дмитро Данилишин. 29 серпня 1931 року Голувко був убитий у панісонаті де лікувався під патронажем українських сестер василян. Вбивство Голувка викликало значний резонанс в Польщі і за кордоном, обговорювалося на засіданні Ліги Націй. Цей атентат також засудили деякі українські політики.