Стефан Ярач (пол. Stefan Jaracz *24 грудня 1883 Жуковіце Старе (біля Тарнува) — †11 серпня 1945 Отвоцьк) — польський театральний та фільмовий актор, письменник, публіцист; засновник і директор театру Атенеум у Варшаві.

Закінчив початкову школу в Тарнові-Кжижу а також гімназіюї в Яслі, після чого навчався на філософському факультеті Ягеллонського університету. Пізніше виступав в театрах в Кракові, Познані, Лодзі, в кінці у Варшаві. Спеціалізувався в творенні постатей «з народу». До пам'ятних його ролей належать між іншим Франьо в «Щасті Франя» Пежинського і «Джордж Дандін» Мольєра, Калібан в «Бурї» Шекспіра. Від ранньої юності дружив з Юліушем Остервою. Працювали спільно в краковському та познансьму театрах. Ділили також житло. Директор Остерви запросив його до комплексу Редути, а пізніше також Національного театру. Портрет С. Ярача, виконаний відомим митцем Ольгою Невською вважається одним з найкращих того часу.

Співпраця з Ярачем неодноразово виявлалася клопітливим з огляду на алкогольну хворобу, до якої із сумом признався в останніх журналах з 40 років. Під час німецької окупації зв'язався з політично-військовою католицькою підземною організацією Євросоюз. Після виконання в березні 1941 вироку суду Підземної Польщі на Іго Симіє був заарештований гестапо і 4 квітня 1941 вивезений до німецького концтабору Аушвіц—Біркенау. Став звільнений по численних інтервенціях 15 травня 1941 року. Помер від туберкульозу горла, який відкрився по його перебуванню в таборі. Похоронено його в алеї Заслужених на Повонзковському цвинтарі.

Обрана фільмографія

• Смерть за життя. Симфонія людства (1924)
• Переддень весни (1928)
• Понад сніг (1929)
• Кохає, любить, поважає (1934)
• Його велике кохання (1936)