Сергі́й Едуа́рдович Бортке́вич (28 лютого 1887, Артемівка — †25 жовтня 1952, Відень) — композитор, піаніст та педагог у вигнанні.

Біографія

Син польского поміщика та власника винокурного заводу у селі Артемівка, що поблизу Мерефи, народився у Харкові у 1877. Музичну освіту отримав у Лейпцизький консерваторії в учня Ференца Ліста Альфреда Рейзенауера. Учень Анатолія Лядова. З 1902 виступав з концертами, гастролював за кордоном. Одружився у липні 1904. У 1904-1914 рр. викладав у консерваторії Клінворта-Шарвенки у Берліні. В цей час зробив свої перші композиторські кроки. Свій перший фортепіанний концерт (тв. 1) Борткевич знищив після його прем'єри. Другий твір не був опублікований, а твір № 3 був опублікований Данієлем Разером (Daniel Rather) у 1906 в Лейпцигу.

У 1914, на початку Першої світової війни, був висланий із Німеччини і повернувся до рідного Харкова. Після приходу до влади більшовиків був заарештований моряками як представник «буржуазії». Сімейні заводи та батьківський будинок за адресою вул. Сумська, 28, що служив композиторові домівкою понад 40 років, були націоналізовані, маєток — пограбовано. У листопаді 1920, заради безпеки сім'ї, був змушений виїхати у Константинополь, маючи при собі лише валізу з нотами та 20 доларами (~1,5 млн. карбованців). З 1922 мешкав у Відні, де помер у 1952. Могилу Борткевича було знесено бульдозером у 1997.

У 1945 в його будинок влучила бомба, і з тих пір вважалося, що разом із багатьма творами Борткевича були втрачені обидві його симфонії, проте їх рукописи були згодом віднайдені у каліфорнійській бібліотеці англійським ентузіастом на ім'я Мелком Баллан. Прем'єра Першої симфонії ре-мажор тв.52 «З моєї Батьківщини» Сергія Борткевича, написаної у середині 1935–1936 рр., відбулася в Україні в середині травня цього року. «День» (№ 83, 15 травня 2001 р.) повідомляв про повернення в Україну музики співвітчизника. І було б абсолютно нелогічним не продовжити захоплююче розслідування, пов'язане з особистістю чудового композитора, чиє ім'я практично невідоме не лише українським меломанам, але й музикознавцям. Тим більше, що завдяки нашій публікації в Україну повертаються ще два твори Сергія Едуардовича: Концерт № 3 тв.32 для фортепіано з оркестром і Російська рапсодія для фортепіано з оркестром тв.42.

Після публікації в «Дні» я отримав листа від доктора Ваутера Калкмана (Dr. Wouter M.A. Kalkman) з голландського міста Лейден, який запропонував першому виконавцеві Сергія Борткевича в Україні — Чернігівському симфонічному оркестру «Філармонія» — партитури цих творів. До речі, за інформацією, яку мав у своєму розпорядженні художній керівник і диригент «Філармонії» Микола Сукач, котрий вирішив відновити історичну справедливість і повернути в Україну всі твори видатного композитора, Третій фортепіанний концерт існував лише в клавірі. Так, по крихтах, завдяки небайдужості ентузіастів з різних міст, країн і континентів, Україна реабілітує ім'я свого сина, незаслужено забуте через його неприйняття комуністичної ідеї

Творчість

Творчий доробок Сергія Борткевича становить 74 твори, 15 з яких досі вважаються втраченими. Багато із інших творів були віднайдені, зокрема, завдяки зусиллям Мелкома Баллана (Велика Британія), Багвана Тадані (Індія/Канада), Валтера Калктмана (Голландія).

З політичних причин його творчість була майже невідомою на екс-радянській Батьківщині у 20-му столітті. Однак починаючи з 2000 року поступово набуває широкого визнання в Україні завдяки диригентові та прихильникові Борткевича Миколі Сукачу і створеному ним симфонічному оркестру «Філармонія».

За характер музичних творів, композитора називають «останнім романтиком» та «українським Рахманіновим».

Перелік творів

• Концерт № 1 для фортепіано з оркестром сі-бемоль мажор тв. 16 (1910, опуб. 1913)
• Віолончельний концерт тв. 20
• «The Little Wanderer» тв. 21 для фортепіано
• Концерт для скрипки з оркестром тв. 22
• Поезія Поля Верлена для голосу та фортепіано тв. 23
• Trois Morceaux для фортепіано тв. 24
• Три п'єси для фортепіано та віолончелі тв. 25
• Соната для скрипки й фортепіано
• Концерт № 2 для фортепіано з оркестром до-мінор (для лівої руки) тв. 28
• Концерт № 3 для фортепіано з оркестром тв. 32 «Per aspera ad astra»
• Симфонічна поема «Отелло»
• Балетна сюїта «Тисяча та одна ніч»
• Російська рапсодія для фортепіано з оркестром тв. 42
• Симфонія № 1 ре-мажор тв. 52 «З моєї Батьківщини» (1935–1936)
• Симфонія № 2
• Опера «Акробати» (1938)

Цікавинки

• Другий фортепіанний концерт Борткевича для лівої руки (тв. 28) був написаний для австрійського піаніста Поля Віттгенштейна, що втратив праву руку у першій світовій війні. Прем'єра концерту відбулася у 1923 у Відні.