Руслан Імранович Хасбулатов (рос. Руслан Имранович Хасбулатов, чеч. Хасболтера Ӏимранан кӏант Руслан; нар. 22 листопада 1942, Грозний, Чечено-Інгушська АРСР) — російський політичний діяч, вчений і публіцист, член-кореспондент РАН (1991), останній голова Верховної Ради Російської Федерації.

Біографія

Після депортації чеченців був переселений до Казахстану.

У 1965 році закінчив юридичний факультет МДУ, у 1970 році закінчив аспірантуру економічного факультету.

У 1970 році на засіданні спеціалізованої вченої ради МДУ захистив кандидатську дисертацію, у 1980 році — докторську дисертацію.

З 1978 року викладає в Російському економічному університеті імені Плеханова.

Під час перебудови був членом наукової ради Бюро Ради Міністрів СРСР з питань соціального розвитку.

4 березня 1990 обраний народним депутатом РРФСР.

5 червня 1990 — 29 жовтня 1991 — перший заступник голови Верховної Ради РРФСР.

З 10 липня 1991 року — в.о. голови Верховної Ради РРФСР.

З 29 жовтня 1991 року — голова Верховної Ради Російської Федерації.

У вересні 1992 року на річний термін обраний Головою Ради Міжпарламентської асамблеї держав — учасниць СНД.

З 1994 року — завідувач кафедри світової економіки в Російському економічному університеті імені Плеханова.

Нагороди

• Медаль «За трудову доблесть» (1986)
• Заслужений діяч науки Російської Федерації (2008)
• Почесний доктор Університету імені Бар-Ілана (1992, Ізраїль)