Раймонд Ассо (фр. Raymond Asso, 2 червня 1901, Ніцца, Франція — 10 жовтня 1968 — французький поет і легіонер.

Біографія

Народився в Ніцці, Франція, в неблагополучній сім'ї. Коли йому виповнилося 15 років, батьки відправили його до Марокко. Першим бажанням Ассо було борознити моря і океани. З 1916 по 1919роки він був "пастухом на марокканських рівнинах". Досягнувши вісімнадцяти років, він поступає в спаги, а потім разом з армією вирушає в Туреччину і Сирію. У 1923 році Раймонд залишає військову службу і повертається в Ніццу; де відсутність постійного заняття і непосидючий характер в 1924 році приводять його до Парижу. У Парижі Раймонд Ассо змінив безліч професій. Він працював: пастухом, службовцем, керівником на фабриці, шофером та менеджером в нічному клубі. Так само про цей період Ассо згадував:

"Ще я був безробітним і навіть контрабандистом."

Коли йому виповнилося тридцять, його охопило смутне почуття своєї непотрібності, Ассо говорив:

"Я не соромлюся сказати це: саме ремесло контрабандиста повернуло мені упевненість в собі. Я раптом зрозумів, що в мені ще залишилося щось потрібне."

Можливість довести собі це, була надана одним детективом, у якого Раймонд служив секретарем. Детектив запропонував Раймону зробити фільм.

Треба було витягнути з трьох машинописних сторінок матеріал для роману, який потім буде екранізований. Якщо вірити оповіданням, до справи доклав руку Асельбе - під таким псевдонімом виступав автор книги, по виходу якої, через десять років був поставлений "Дядько з Антверпена", фільм Верба Алагре; в якому прекрасно зіграла молода і прекрасна Симона Сіньйорі. Раймон Ассо написав пісню для однієї з сцен фільму. Дізнавшись про це, хтось сказав йому: "У вас є дані" - і послав Раймона до музичного видавця Міларскі.

Період Едіт Піаф

У 1930-х Раймонд Ассо писав пісні для Марі Дюба (фр. Marie Dubas) у тому числі ("Le Fanion de la Légion", "Mon légionnaire"). У 1935 році він зустрів Едіт Піаф (фр. Edith Piaf). Едіт тоді виступала на вулиці, після того, як їй довелося піти з кабаре "Жерніс" (фр. le Gerny's), оскільки був убитий його власник - Луї Лепле (фр. Louis Leplée). Ассо став для Піаф більше, ніж просто партнер. Раймонд Ассо взяв на себе кар'єру співачки і написав для неї декілька пісень. Раймонд виступаючи її наставником, вчив її культурі і як правильно одягатися, добре писати та читати. Разом з Маргарит Монно, яка стала постійним композитором Едіт Піаф, він створив оригінальний репертуар, викроєний спеціально для Піаф, унікальний досвід, що відбиває її. Французька співачка стала його коханою і музою. А 26 березня 1937року він організовує виступ Едіт в мюзик-холі "АВС". До війни, Ассо написав ряд хітів для Едіт Піаф з музикою Маргарит Монно : "Un jeune homme chantait" (1937), "Elle fréquentait la rue Pigalle" (1939), "Paris - Méditerranée" (1938), "C'est lui que mon cœur a choisi" (1938) та ін. У серпні 1939 року Раймонд Ассо був призваний в французьку армію через початок Другої світової війни і його співпраця з Піаф закінчилося.

Післявоєнний період

Після війни Ассо продовжував писати пісні для інших артистів, включаючи Люсьєна Деліля, Марселя Мулуджи і Рене Леба. П'ятдесяті роки були плідним періодом для поета. Йому принесли комерційний успіх такі пісні, як "Y'a tant d'amour" (у виконанні Рене Леба) і "Un petit coquelicot", яка була написана для Марселя Мулуджи. Ассо писав пісні для багатьох французьких зірок епохи :

• Ів Монтан ("Ninon, ma ninette")
• Катрін Соваж ("Berceuse pour demain", "Mon coeur battait", "Mon ami m'a donné", "Mais les vrais amoureux")
• Жан Бретоньє ("C'est tant pis, c'est tant mieux")
• Одетт Лор ("Je suis nerveuse")
• Тіно Россі ("Mon printemps", "O ma mie o ma Mireille")
• Андре Дассарі ("Des pays merveilleux")

Раймонд Ассо також написав декілька музичних історій для дітей, такі як "La légende du Père - Noël" ("The Legend of Father Christmas") Наприкінці свого життя Раймонд Ассо відійшов від написання пісень. У період з 1962 по 1968 роки він був адміністратором суспільства авторів, композиторів і музичних видавців, яке засноване в Франції, організації колективного управління авторським правом (фр. Société des auteurs, compositeurs et éditeurs de musique) SACEM.

Раймонд Ассо помер 10 жовтня 1968 року у віці 67 років, залишивши незгладимий слід в історії французької пісні. Його останніми словами були:

"Я повертаюся до тебе, Едіт."

Бібліографія і дискографія

• Évangiles, Asso, Raymond — dessins de Jean Boullet, Paris, Éditions du Trois-Mâts, 1947
• Récréation, Asso, Raymond, Paris, Nouvelles éditions Méridian, 1952
• Le Sixième évangile, Asso, Raymond, C. R. Denoel, Paris, 1950
• La légende du Père-Noël — conte : Livre-disque, Asso, Raymond, Musique de Claude Valéry, France Adès — Le Petit ménestrel
• Silhouettes (1952)
• Chansons d’hier et d’aujourd’hui (1953)
• Le joli Noël du petit ressort de montre (1959)

Тексти

• Mon amant de la Coloniale (1936)
• Mon légionnaire (1937)
• Un jeune homme chantait (1937)
• J’entends la sirène (1937)
• Le Chacal (1937)
• Le contrebandier (1937)
• Le mauvais matelot (1937)
• Partance (1937)
• Tout fout l’camp (1937)
• Le fanion de la Légion (1938)
• Paris-Méditerranée (1938)
• C’est lui que mon cœur a choisi (avec Paul Colline) (1938)
• Le grand voyage du pauvre nègre (1938)
• Les marins ça fait des voyages (1938)
• Madeleine qu’avait du coeur (1938)
• Elle fréquentait la rue Pigalle (1939)
• Je n’en connais pas la fin (1939)
• Le petit monsieur triste (1939)
• Les deux copains
• Browning
• On danse sur ma chanson (1940)
• C’est l’histoire de Jésus
• La java du bonheur du monde
• Y’a tant d’amour (1950)
• Comme un petit coquelicot (1952)
• Ninon, ma ninette 1954
• Berceuse pour demain (1955)
• Mon cœur battait (1956)
• Mon ami m’a donné
• Mais les vrais amoureux
• C’est tant pis, c’est tant mieux (1954)
• Je suis nerveuse (1955)
• Mon printemps '1956)
• O ma mie o ma Mireille
• Des pays merveilleux
• Un petit bouquet de violettes
• Si les tambours (1963)
• La chanson du Marsupilami (1960)

• Вгору↑ data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.