Петер Естерхазі (угор. Eszterházy Péter; *14 квітня 1950, Будапешт — † 14 липня 2016) — один з найвідоміших сучасних угорських письменників.

Сім'я

Естерхазі народився в 1950 в Будапешті, в старовинній аристократичній родині Естерхазі. Його дід, граф Моріц Естерхазі, був недовго прем'єр-міністром Угорщини. Батько — граф Матяш Естерхазі (1919-1998), мати — Ірен Магдолна Маньокі (1916-1980). Брат, Мартон (1956), відомий футболіст, який виступав за збірну Угорщини. Одружений, дружина: Реен Маргіт (1952), виховує чотирьох дітей.

Навчання

Закінчив релігійну гімназію, потім отримав математичну освіту в університеті ім. Лоранда Етвеша, закінчив його в 1974. Працював програмістом в інституті обчислювальної техніки при міністерстві машинобудування, з 1978 — професійний письменник.

Праці

Перший роман, «Фанчіко і Пінта», опублікував в 1976. На даний момент автор 28 творів. Автор таких книг: «Виробничий роман», «Жінка», «Опудало лебедя», «З вежі слонової кістки».

Лауреат багатьох престижних угорських і міжнародних літературних премій. Романи, оповідання Естерхазі були перекладені більш ніж на 20 мов (англійська, болгарська, чеська, датська, фінська, французька, іврит, хорватська, японська, польська, литовська, німецька, норвезька, італійська, російська, португальська, румунська, іспанська, шведська, сербська, словацька, словенська, турецька, українська), твори його широко відомі як на батьківщині, так і за кордоном.

Естерхазі один з лідерів угорського та європейського постмодернізму. Його роботам притаманні інтертекстуальність, цитування, фрагментарність, а також мозаїчність. В першу чергу, замість історії для нього важливий текст і свій акцент він робить на нього. У його творах велика кількість посилань, для нього дуже значима угорська культура. Також письменник багато уваги приділяє трансформації культур східноєвропейських країн і історії тоталітарних суспільств.

Членство в організаціях

• З 1993 — Літературно-Художня Академія імені Сечені
• Deutsche Akademie für Sprache und Dichtung (Darmstadt)
• Akademie der Künste (Berlin)
• Académie Européenne des Sciences, des Arts et des Lettre

Нагороди та премії

• Премія Мілана Фюшта (1983)
• Премія Вілениці (1988)
• Премія Римського Літературного Фестивалю / Premio Opera di Poesia (Італія, 1993)
• Премія Кошута (1996)
• Премія Гердера (Австрія, 2002)
• Премія миру німецьких книгарів (2004)
• Командор Ордена мистецтв і літератури (Франція, 1998)

Джерела

• Esterházy-lap
• Esterházy Péter profilja a Digitális Irodalmi Akadémia honlapján — életrajz, digitalizált könyvek, bibliográfia, szakirodalom
• Kortárs Irodalmi Adattár — részletes bibliográfia 2002-ig
• 2003-as előadása a Mindentudás Egyeteme|Mindentudás Egyetemén — 2003-as előadása nézhető és olvasható formában, életrajz, publikációs jegyzék, linkajánló
• A Petőfi Irodalmi Múzeum médiatára — A Kékszakállú herceg csodálatos élete című művét olvassa fel
• Magyar irodalmi művek fordításai — lefordított műveinek jegyzéke
• Esterhazy Péter az Irolap.hu weboldalon
• Esterházy Péter műfordításokban Bábel Web Antológia
• EZREDVÉGI BESZÉLGETÉS Esterházy Péterrel (Monory M. András — Tillmann J. A.)
• Megint világbajnokok leszünk! — Esterházy Péter szerint Rooney egy Rilke a futballpályán — Népszabadság, 2006.
• A politikai elit is mi vagyunk — Esterházy Péter szerint normálisnak lenni nehéz, és mintha nem volna erőnk hozzá — Népszabadság, 2006. szeptember 23.
• A sosemvolt matematikus — Esterházy Péter az intelligens nemtudásról — SZIE Újság, XI. évfolyam 3.
• Esterházy Péter és Fabiny Tamás disputája az identitásról — Asztali beszélgetések…1 — Öt Párbeszéd; (Luther Kiadó, 2008. szerk: Galambos Ádám)
• Esterházy Péter megemlékezése Ottlik Gézáról, kérdező Kelevéz Ágnes