Міхал (Михайло) Сервацій Корибут Вишневецький (*1680 — †1744) — князь, державний і військовий діяч Великого Князівства Литовського Речі Посполитої. Брат Януша Антонія Вишневецького.

Другий син воєводи руського, белзького Константина Кшиштофа Вишневецького і його дружини Анни Ходоровської. Польний гетьман литовський (з 1702), великий гетьман литовський (з 1703), великий канцлер литовський (з 1720), воєвода віленський (з 1735). Також був:

• маршалком ВКЛ (1700, захищав права та вольності князівства)
• маршалком Головного литовського трибуналу (1724, 1732)
• реґіментарем війська ВКЛ.

Приєднався з військом до короля Станіслава I Лещинського. В 1709 р. в Скоморохах був взятий російськими військами в полон, перевезений до Глухова, звідки втік за кордон за допомогою монахів - послідовників святого Андрія Боболі. В 1716 р. повернувся до Вишнівця, тут займався проектуванням і будівництвом палацу, який був зведений між 1731–1744 роками.

Близько 1720 року князь заснував колегіум єзуїтів у Крем'янці, який діяв до 1773 року. Був головним фінансистом його розбудови за проектами Павла Гіжицького та Паоло Фонтани у 1731–1744 роках.

Помер в 1744 р. в Меречі (Литва), був похований у Вишневці у кармелітському монастирі. На ньому згасла гілка князів Вишневецьких.