Манфред Лакс (нім. Manfred Lachs; народився 21 квітня 1914, Станіслав — помер 14 січня 1993, Гаага) — польський дипломат і юрист єврейського походження, член-кореспондент Польської Академії наук.

У 1931-1932 роках навчався у Львівському університеті, згодом також закінчив Ягеллонський університет у Кракові, де 1937 року здобув ступінь доктора наук у галузі міжнародного права.

Брав активну участь у роботі зовнішньополітичного відомства Польщі. Зокрема з 1947 по 1960 рік обіймав посаду директора Департаменту міжнародних договорів, а з 1960 по 1967 рік був спеціальним радником прем'єр-міністра Польщі.

Деякий час обіймав різні посади в Лондонській школі економіки й політичних наук.

На Паризькій мирній конференції 1946 року Лакс входив до офіційної делегації від Польщі. Після цього він був постійним членом польської делегації на сесіях Генеральної Асамблеї ООН.

З 1958 року був професором міжнародного права Варшавського університету. 1968 року його було обрано членом Міжнародного суду ООН, де він виконував функції судді аж до кінця життя. Увійшов до історії як член Міжнародного суду ООН, що мав цей статус протягом 26 років. Також у період з 1973 по 1976 роки був Головою Міжнародного Суду ООН.