Максиміліан Марія Кольбе (*8 січня 1894, Здунська Воля, Польща — †14 серпня 1941, Аушвіц, Польща) — польський святий францисканець новітнього періоду, загинув в Аушвіці, віддавши своє життя за одного з в'язнів.

Святий Максиміліан Кольбе народився в Здунській Волі біля Лодзі (Польща) в 1894 році. Вступив до Францисканського Ордену й у 1918 році був висвячений на пресвітера. Незважаючи на особисту любов до крайньої вбогості, в апостольській праці використовував найсучасніші засоби. Ревно поширював пошану до Непорочної Марії. Захоплення фізикою і математикою вилилося в креслення різних новаторських конструкцій і навіть нових видів літаків. А образ, побачений у Римі під час демонстрації масонів (Люцифер попирає св. Архангела Михаїла), спрацював інакше: адже в Біблії написано, що Пресвята Діва стопче голову змія! Отже, для спасіння світу і навернення невіруючих потрібне якесь християнське військо, рицарство, присвячене Марії, яке відвойовувало б у сатани людські душі. Отак був написаний устав Рицарства Непорочної – латиною Militia Immaculatae. Його початкові слова: «Прагнути навернути грішників, єретиків, схизматиків, юдеїв тощо і в першу чергу масонів» (підкреслено двічі). Один із викрутасів лукавого, як підмітив Честертон, – переконати людей, ніби його не існує. В ті часи ніхто з віруючих не сумнівався у потребі молитовної боротьби проти масонів і Рицарство Непорочної розвивалося стрімко.

Освенцім

Після того, як Німеччина напала на Польщу, Непокалянув став притулком для тисяч біженців, у тому числі для 2000 євреїв, яких Кольбе ховав від нацистів. Під його керівництвом запрацювала нелегальна радіостанція, у передачах якої викривалися звірства німецьких окупантів.

17 лютого 1941 р. Максиміліан Кольбе був заарештований гестапо і ув'язнений у варшавську в'язницю Павяк. 25 травня того ж року його перевели в Освенцім. Він отримав номер 16670. Есесівці постійно били його кованими чобітьми, примушували біго́м носити непідйомні тяжкості (це при тому, що він був калікою-туберкульозником, у нього була тільки одна легеня), але він не тільки зберігав силу духу, але й іншим допомагав, як міг. Навіть в таких нелюдських умовах о. Максиміліан продовжував свою пастирську діяльність - втішав, хрестив, сповідав, пошепки здійснював богослужіння. Він сам попросив відвести йому місце в найбруднішому місці барака - біля дверей, де стояв туалет, щоб завжди мати можливість благословляти померлих в'язнів, яких виносили.

У липні 1941 року з блоку № 14, в якому жив отець Максиміліан, зник ув'язнений. Утікача знайти не вдалося (пізніше з'ясувалося, що він потонув у вигрібній ямі). Тоді заступник коменданта табору оберштурмфюрер СС Карл Фріцше відібрав 10 осіб, яким було призначено померти голодною смертю у блоці № 13, наводячи жах на весь табір. Це покарання Фріцше призначив у повчання і на залякування ув'язненим, щоб більше ніхто не намагався тікати. Всіх мешканців барака поставали в стрій, залишили без вечері (її у них на очах вилили в канаву), а весь наступний день люди знову провели в строю під палючим сонцем. Увечері прийшов Фріцше і став відбирати 10 смертників. Один з відібраних ними людей, польський сержант Франтішек Гаєвнічек заплакав і сказав: «Невже я більше не побачу дружину і дітей? Що ж тепер з ними буде?» І тоді Кольбе вийшов зі строю і запропонував Фріцше своє життя в обмін на життя Гаєвнічека. Фріцше прийняв його жертву.

Сидячи в смердючій камері й помираючи від голоду і обезводнення, о. Максиміліан продовжував підтримувати товаришів по нещастю. Вони проводили час в піснях і молитвах. Через три тижні Кольбе і троє інших смертників були ще живі. 14 серпня 1941 р., напередодні свята Успіння Пресвятої Богородиці, кат Освенціма Бок отримав наказ негайно покінчити з в'язнями. Кольбе і його трьом товаришам була зроблена ін'єкція фенолу. Наступного дня тіло Максиміліана Кольбе піддали кремації, а прах розвіяли за вітром.

Канонізація

У 1971 році Папа Римський Павло VI зарахував Максиміліана Марію Кольбе до лику блaженних. 10 жовтня 1982 р. Папа Іван-Павло II у присутності Франтішека Гаєвнічека в урочистій обстановці під оплески 200 000 віруючих офіційно зарахував Максиміліана Кольбе до лику святих мучеників.

Святий Максиміліан — один з десяти святих мучеників XX століття, на честь яких у Вестмінстерському абатстві в Лондоні були споруджені статуї.

У літургійному календарі Римо-Католицької Церкви 14 серпня є днем пам'яті святого Максиміліана Марії Кольбе.

Цікаві факти

Франтішек Гаєвнічек, за якого віддав своє життя о. Максиміліан, після закінчення війни повернувся до вцілілих родичів та прожив до глибокої старості, помер у віці 93 років.