Ласкарі́на Бубулі́на (грец. Μπονμπονλίνα), іноді Бобеліна (11 травня 1771 — 25 травня 1825) — героїня грецької національно-визвольної війни повстання 1821 — 1829 рр. проти турецького поневолення. Єдина в історії жінка-адмірал Російського флоту.

Біографія

Ласкаріна Бубуліна народилась в турецькій в'язниці у Константинополі і була дочкою капітана Ставріоніса Піноціса, учасника грецької революції 1769—1770 років проти Османської володарювання. Після смерті батька Ласкаріна разом з матір'ю були звільнені з в'язниці і виїхали на острів Ідра. Через 4 роки її мати вийшла заміж і вони переїхали на острів Спеце.

Сама Ласкаріна Бубуліна двічі була одружена. Коли її чоловіка Дімітріоса Бубуліса вбили у битві проти алжирських піратів, вона отримала у спадок його підприємство і кораблі. За свій кошт побудувала вісімнадцятипушковий корвет «Агамемнон». В 1816 році османська влада спробувала конфіскувати майно Бубуліни, оскільки її другий чоловік був учасником російсько-турецької війни на боці Росії, у зв'язку з чим була змушена виїхати до Константинополя для зустрічі з російським послом — графом Строгановим. Звідси граф направив її до Криму з міркувань безпеки. Після 3 місяців життя в Криму, Бубуліна повернулася на острів Спеце.

Ласкаріна Бубуліна була заможною жінкою, вона утримувала невеликий флот з екіпажами і армію повстанців. Крім того вона фінанасувала підпільну грецьку організацію «Філікі Етерія» (Φιλική Εταιρεία — «Союз друзів»), для якої закуповувала зброю і продовольство. На кораблі «Агамемнон» вперше підняла національний прапор Греції.

У Росії високо цінили мужність Бубуліни, згодом імператор Олександр І присвоїв Бубуліні звання адмірала Російського флоту і дарував монгольський меч як визнання заслуг. Таким чином, вона стала єдиною в історії жінкою адміралом Російського флоту.

Ласкаріна Бубуліна загинула в 1825 році під час суперечок з родиною Куцісів, дочка яких була згвалтована її сином від першого шлюбу. Під час сварки, хтось вистрілив в неї з пістолета. Убивця не був знайдений.

Ласкаріна Бубуліна була дуже популярна в Європі, зокрема в Російській імперії завдяки роману німецького письменника Вульпіуса «Бобеліна, героїня Греції нашого часу» (ч.1-2, Москва, 1823). Тарас Шевченко в «Щоденнику» 19 листопада 1857 називає ім'я Бобеліни метафорично — на означення кремезної войовничої жінки.