Корнелій Макушинський

Добавить новую картинку!
Дата народження:
08.01.1884
Дата смерті:
31.07.1953
Тривалість життя:
69
Дні з народження:
51250
Роки з народження:
140
Дні після смерті:
25844
Роки після смерті:
70
Додаткові імена:
Kornel Makuszyński, Корнель Макушинский
Категорії:
Письменник, Сатирик, гуморист, фелетоніст
Громадянство:
 поляк
Кладовище:
Zakopane, Cmentarz na Pęksowym Brzyzku (pl)

Корнелій Макушинський (пол. Kornel Makuszyński, 8 січня 1884, Стрий (нині Львівська область, Україна) — 31 липня 1953, Закопане Польща) — польський прозаїк, поет, фелейтоніст, театральний критик, член Польської Академії літератури.

Корнелій Макушинський народився 8 січня 1884го року у Стрию, у сім'ї Юлії Огоновської і Едварда Макушинського, полковника австрійського війська.

Відвідував IV гімназію ім. Яна Длуґоша у Львові. Винаймав скромну квартиру у львівського асенізатора і гицля Зіґла на Клепарові. У 14 років почав писати вірші. Перші їхні публікації з'явились у львівській газеті «Слово Польське»(«Słowo Polskie») коли письменникові було 16. У 1904 році став членом редакції цієї газети, займаючись театральними рецензіями.

Закінчив факультет польської літератури і романських мов Львівського університету імені Яна Казимира, пізніше навчався у Сорбонні у Парижі, де вивчав французьку літературу. Подорожував по Італії в компанії майбутніх польських літераторів Леопольда Стаффа, Яна Каспровича, Владислава Оркана. В середині 1915 року, так само як і тисячі мешканців Львова був евакуйований вглиб Російської імперії. Зовсім випадково затримався у Києві, де жило дуже багато поляків. Залишився там головою місцевого Союзу польських письменників і журналістів, а також літературним керівником київського Польського театру.

До Польщі повернувся після закінчення війни, у 1918 році, спочатку на декілька місяців до Львова, потім до Варшави. Мешкав там до 1944 року. За свою творчість отримав членство Польської Академії Літератури, нагороди ПАЛ «Золотий лавр» і почесне громадянство м. Закопане (проживав у ньому із 1945 р.).

Книжки Макушинського знайшли велику популярність серед молоді завдяки знанням дитячої психіки, вмілому конструюванню оповідання. Оптимізм, шляхетні моральні постави, віра в людську доброту, співчуття скривдженим — виховні якості його творів.

Помер Корнелій Макушинський 31 липня 1953 року, похований на Цвинтарі Достойних у місті Закопане. Його твори для дітей і молоді, перекладені багатьма мовами світу, друкуються і в Україні, у Львові.

У Стрию у притворі костелу Різдва Богородиці Карпатським товариством була встановлена пам'ятна таблиця Корнелію Макушинському.

Творчість

  • 1908 Połów Gwiazd перша видана казка
  • 1910 W kalejdoskopie
  • 1910 Romantyczne historie
  • 1910 Rzeczy wesołe
  • 1911 Zabawa w szczęście
  • 1912 Szewc Kopytko i kaczor Kwak(«Швець Копитко і качур Квак»)
  • 1913 Awantury arabskie
  • 1914 Straszliwe przygody
  • 1915 Perły i wieprze
  • 1916 Bardzo dziwne bajki (Bajka o królewnie Marysi, o czarnym łabędziu i o lodowej górze, Szewc Kopytko i kaczor Kwak, O tym jak krawiec Niteczka został królem, Dzielny Janek i jego pies)
  • 1917 Po mlecznej drodze
  • 1919 Piosenki żołnierskie
  • 1919 Słońce w herbie
  • 1925 Bezgrzeszne lata
  • 1928 O dwóch takich, co ukradli księżyc(«Про тих двох, що вкрали місяць») — на його основі знятий фільм і анімаційний серіал
  • 1929 Listy zebrane
  • 1930 Przyjaciel wesołego diabła(«Товариш веселого диявола») — на основі цієї казки знято два фільми і серіал
  • 1932 Panna z mokrą głową(«Панна з мокрою головою») — на основі цієї казки було знято фільм і телевізійний серіал
  • 1933 Skrzydlaty chłopiec
  • 1933 Mały chłopiec
  • 1934 Uśmiech Lwowa
  • 1935 Wyprawa pod psem
  • 1935 Wielka brama
  • 1936 Złamany miecz
  • 1937 Awantura o Basię — на основі цієї казки знято два фільми і серіал
  • 1937 Nowe bajki tego roku
  • 1937 Szatan z siódmej klasy — на основі цієї казки знято два фільми і серіал
  • 1939 Za króla Piasta Polska wyrasta
  • 1939 Kartki z kalendarza
  • 1946 List z tamtego świata
  • 1957 Szaleństwa panny Ewy(«Шаленства панни Єви») — роман написаний в 1940, на його основі знято фільм і телевізійний серіал
  • Ballada o św. Jerzym
  • Człowiek znaleziony nocą
  • Dusze z papieru
  • Dziewięć kochanek kawalera Dorna
  • Król Azis
  • Moje listy
  • Narodziny serca
  • O duchach, diabłach i kobietach
  • Orlice
  • Pieśń o Ojczyźnie
  • Radosne i smutne
  • Romantyczne i dziwne powieści
  • Śmieszni ludzie
  • Wycinanki
  • Ze środy na piątek
  • Żywot Pani
  • Fatalna szpilka
  • Legenda o św. Jerzym
  • Liryki
  • Listy zakopiańskie
  • Listy ze Lwowa
  • O tym, jak krawiec Niteczka został królem
  • Poezje
  • Poezje wybrane
  • Smętne ballady
  • Śpiewający diabeł
  • Wesoły zwierzyniec
  • Drugie wakacje Szatana (відсутня книга, видання якої було заплановане на грудень 1939 р.)
  • Разом із польським письменником, Маряном Валентиновичом:

  • 1933 120 przygód Koziołka Matołka(«120 пригод козлика Матолка») (120, тому що книга містила 120 ілюстрацій) Українською мовою переклала казку Макушинського стрийська поетеса — Теодора Савчинська-Латик.
  • 1933 Druga księga przygód Koziołka Matołka
  • 1934 Trzecia księga przygód Koziołka Matołka
  • 1934 Czwarta księga przygód Koziołka Matołka
  • 1935 Awantury i wybryki małej małpki Fiki-Miki(«Пригоди мавпенятка Фікі-Мікі»)
  • 1936 Fiki-Miki dalsze dzieje, ten kto czyta, ten się śmieje
  • 1937 O wawelskim smoku
  • 1938 Wanda leży w naszej ziemi
  • 1938 Na nic płacze, na nic krzyki, koniec przygód Fiki-Miki
  • 1960 Legendy krakowskie (O wawelskim smoku, Wandzie)
  • 1964 Комбіноване видання Awantury i wybryki małej małpki Fiki-Miki
  • 1969 Комбіноване видання Przygody Koziołka Matołka

 

Джерело: wikipedia.org

Немає місць

    loading...

        Відносини

        Iм'я зв'язокТип відносинДата народженняДата смертіОпис

        12.11.1962 | Premiera filmu "O dwóch takich, co ukradli Księżyc" w reżyserii Jana Batorego

        O dwóch takich, co ukradli księżyc – film przygodowy dla młodych widzów z 1962 roku, produkcji polskiej, w reżyserii Jana Batorego. Fabuła filmu jest oparta na powieści Kornela Makuszyńskiego pod tym samym tytułem. Odtwórcy głównych ról byli postsynchronizowani w filmie przez Danutę Mancewicz i Marię Janecką.

        Розмістити спогади

        Ключові слова