Савінова Катерина Федорівна  (26 грудня 1926 — 25 квітня 1970) — радянська і російська актриса. Володарка унікального голосу (три октави). Заслужена артистка РРФСР (1965).

Закінчила Всесоюзний державний інститут кінематографії (1950).

Знялася більш ніж в двадцяти картинах, в тому числі: «Кубанські козаки» (1950, Люба), «Велика сім'я» (1954, Дуняша), «Одруження Бальзамінова» (1964, куховарка Матрона) та ін., а також в українських кінокартинах: «Тінь біля пірсу» (1955, Клава Воропай), «Приходьте завтра» (1963, Фрося Бурлакова). Роль Фросі Бурлакової стала "зоряною" і принесла величезну популярність актрисі. Також за виконання цієї ролі Катерина Савінова стала лауреатом I-го Всесоюзного кінофестивалю в номінації Призи акторам (Ленінград, 1964).

Перша дружина режисера Євгена Ташкова i мати російського актора Андрія Ташкова.

Знаючи про невиліковність своєї хвороби, покінчила життя самогубством (кинулася під потяг) 25 квітня 1970 р. Похована в Новосибірську.

Пам'ять

• Про життя і творчість актриси вийшло кілька телепередач: «Щоб пам'ятали. Савінова Катерина» (1995) Леоніда Філатова, «Як ішли кумири. Савінова Катерина» (2006), «Трагедія Фросі Бурлакової» (2007).
• У 2006 році видавництво «Азбука» випустило книгу «Світло згаслої зірки: Катерина Савінова. (Рукописи, спогади, фільмографія)».
• На батьківщині актриси, в селі Ельцовка на Алтаї, відкрито меморіальний музей Катерини Савінової.