Юлій II, Джуліано делла Ровере (італ. Giuliano della Rovere, 5 грудня 1443, Альбізола-Суперіоре біля Савона; †21 лютого 1513, Рим) — Папа Римський з 1 листопада 1503 до 21 лютого 1513.

Джуліано делла Ровере походить з бідної сім'ї. Народжений в місті Альбізола провінції Савона. Його батько Рафаелло делла Ровере та мати Теодора Манерола. Він був племінником Папи Сікста IV.

Кар'єра

Джуліано делла Ровере був вихований францисканцями і його дядько займаючи папський трон забезпечував свого племінника добрими посадами: 16 жовтня 1471 до 31 січня 1472 делла Ровере був єпископом у Карпантрі (Франція). 15 грудня 1471 висвячений кардиналом з титульною церквою Святого Петра в кайданах (San Pietro in Vincoli) в Римі. З 31 січня 1472 до 13 січня 1473 він був єпископом у Лозанні, з 13 січня 1473 до 23 травня 1474 єпископом Катанії (Італія), з 23 травня 1474 до 11 липня 1476 єпископом в Авіньйоні, з 11 липня 1476 до 3 грудня 1477 єпископом в Кутансі, з 3 грудня 1477 до 3 липня 1478 єпископом єпископства Вів'єр (Франція), з 3 липня 1478 до 19 квітня 1479 єпископом у Манді, з 19 квітня 1479 до 31 січня 1483 єпископом у Поджо-Міртето (Sede suburbicaria di Sabina-Poggio Mirteto) поблизу Рима, з 31 січня 1483 до 3 листопада 1483 єпископом в Остії, з 3 листопада 1483 до 20 вересня 1499 єпископом у Болоньї, з 20 вересня 1499 до 24 січня 1502 єпископом Савона і з 24 січня 1502 до 1 листопада 1503, дня його вибору папою, єпископом Верчеллі.

У липні 1474 він доказав своє вміння як військовий полководець, виступивши за дорученням Римської Курії для встановлення авторитету папської держави в Умбрії. Був папським легатом при дворі Луї XI.

Понтифікат

Після того як його попередник мав понтифікат лише 26 днів та помер від подагри, було вибрано папою майже 60-річного Джуліано делла Ровере на одноденному конклаві 1 листопада 1503 року. 26 листопада 1503 року інтронізований. Після заборонив симонію за звичаєм якої можна було купити місце папи. Папське ім'я Юлій вибрав можливо на згадку про Юлія Цезара.

Як і у інших володарів Епохи Відродження перепліталися у Юлія ІІ власні, державні інтереси та меценатство. Його політика була направлена на відвоювання областей втрачених Олександром VI так і на посилення Папської держави.
На початку свого понтифікату посадив у в'язницю Цезаре Борджія, щоб відвоювати території втрачені Олександром VI. Приєднується до союзу укладеного Луї XII та Імператором Священної Римської Імперії Максиміліаном І 10 грудня в Камбраі проти Венеції. Була утворена Ліга Камбраї до якої приєднався теж Фердинанд II Арагонський, що зменшила вплив Венеції на півночі Італії. Поразка венеціанських військ у битві під Аґнаделло 15 травня 1509 році поставило під питання силу Венеціанської республіки. У 1510 р. Юлій ІІ забрав регіон Романья в Венеціанської республіки.
4 жовтня 1511 року Юлієм ІІ, |Імператором Священної Римської Імперії Максиміліаном І, Венеціанською республікою та Фердинандом II Арагонським була створена Священна Ліга. Політичною метою її було витіснення французів з Італії. Перші битви закінчилися поразками для Священної Ліги однак Папські державі вдалося завоювати цілі області (див. Італійські війни). Цікавився Папа і східними кордонами християнства. Усвідомлюючи значення Кам'янець-Подільської фортеці на східних межах західноєвропейської цивілізації, Юлій II називав це місто-фортецю «antemurale hristianum» («оплот християнства»). На спорудження стін і башт фортеці він дав кошти. Тому одна з башт Кам'янецької фортеці, споруджена у 1503—1513 pp., має назву Папської.

Для захисту себе та Папської держави засновує особисту охорону Швейцарську гвардію. 22 січня 1506 року із швейцарського кантону Урі до Ватикану перебрався загін в кількості 150 чоловік.

Французький король Луї ІІ спробував підірвати авторитет Юлія ІІ скликавши собор французьких єпископів 1 вересня 1511 р. у Пізі. Відповідю Юлія ІІ було скликання вселенського собору 19 квітня 1512 року, що дістав назву П'ятий Латеранський собор і закінчився вже при Папі Леві Х 16 березня 1517 р.

Джуліано делла Ровере отримував з своїх єпархій значний прибуток, що дозволяло йому підтримувати свій образ мецената мистецтва. У 1506 році почав перебудову Собору Святого Петра за планами створеними Донато Браманте, що був збудований у 4 столітті у Ватикані. 18 квітня 1506 року закладено перший камінь під будівництво. Під час його понтифікату у 1512 році були накінець завершені та відкриті для огляду фрески Мікеланджело Буонарроті у Сикстинські капеллі. Цей же митець створив надгробок для Юлія ІІ та і прекрасний купол Собору Святого Петра. У 1508—1512 апартаменти пап прикрашає ще один знаменитий художник Рафаель Санті.

Папа Юлій ІІ помер вночі 20/21 березня 1513 року в Римі у віці 70 років та похований у церкві Святого Петра у кайданах, де частину його гробу утворює відома фігура Мойсея Мікеланджело Буонарроті.