Я́цек Мальче́вський (пол. Jacek Malczewski; (*15 липня 1854, Радом — †8 жовтня 1929, Краків) — видатний польський художник, один з найвизначніших представників польського символізму.

Ранні роки

Походить з дворянської, але збіднілої родини. У віці 13 років батькі відправили хлопця в родину дяді, а той подбав про вчителів, серед яких був і письменник Адольф Адольф. На свідомість юнака мали значний вплив ідеї польського мессіанства і польського патріотизму, притаманні ще польській добі романтизму.

У віці сімнадцять років хлопця відправили в місто Краків, де він продовжив навчання в гімназії, а вільний час студіював в краківській Школі мистецтв. Серед його викладачів - Ян Матейко. Матейко і порадив здібному юнакові перейти на навчання живопису. Мальчевський почав опановувати живопис, а художню освіту завершив навчанням в Школі красних мистецтв в Парижі.

Меценати Ланцкоронські

У 1885 р. перебував в місті Мюнхен. Восени 1887 р. Мальчевський повернувся на батьківшину. Цього ж року узяв шлюб.

У 1880 р. він відвідав Італію, потім Галичину, Львів. На 1880-ті рр. припадає зближеннчя з родиною Лянцкоронських. Разом з графом Каролем Лянцкоронським відвідав Грецію та Малу Азію, що належала тоді Туреччині. З Каролем Лянцкоронським склалися теплі стосунки і художник був запрошений до садиби графа в Розділ в Галичині. Аби художнику було зручно працювати в садибі, йому обладнали майстерню.

Викладач і художник

Два терміни Мальчевський був професором ( у 1896 — 1900 та у 1912 - 1921 рр. ) У 1897 р. Мальчевський був засновником мистецької спілки «Штука» ( Sztuka тобто «Мистецтво» ) разом з іншими майстрами, серед яких

• Теодор Аксентович
• Йосип Мехоффер
• Станіслав Виспянський.

Спілці було дароване довге життя - до 1950 року.

Дві смерті

На художню свідомість митця великий вплив мали смерть батька - у 1884 р., після чого він почав досліджувати смерть як явище життя особи, і смерть матері у 1898 р.

10 років по-за Краковом

Після конфлікту з художником Юліяном Фалатом, покинув академію і поміняв декілька місць проживання. Мав декілька виставок, серед яких також у місті Львів ( 1903 р. )

Нагороди

Мав декілька значних нагород, серед них

• Орден Відродження Польщи
• Велика золота медаль на Національній вистаці в Познані

Смерть

В останній рік життя художник втратив зір. Помер 8 жовтня 1929 р.

Тема польськіх постанців

Провідною темою суспільно-політичного життя народу Польщи на протязі 1795 - 1918 років була тема боротьби за національне визволення він Російської імперії (в складі якої тоді перебувала Польща ) і відновлення державності. Останній розділ Польщи у 1795 р. роздер країну між могутніми сусідніми державами, на яке польське суспільство відповіло численими повстаннями. Успіху не було. І країни-переможці відповідали військовим придушенням визвольних повстань, конфіскаціями майна і костелів, масовим засланням покараних. Трагічні суспільні настрої після чергової поразки повстанців у 1863 р. добре передав лист Яна Матейки :

Скрізь - хрести! Скрізь ! Вийдеш з дому - повз тебе або несуть убитого, або їде катафалк. Зайдеш в костел - усі в траурі !

Серед художників, що розробляли тему покараних повстанців - Яцек Мальчевський . Це і графічний твір «Заслання студентів», і нібито побутова картина «Смерть на етапі до Сибіру». В останній - художник здивовано подав тему смерті в'язня, коли його смерть перестала бути подією. Люди з переламаними долями не помічають смерти, настільки звичною стає для них смерть від насилля.

Гіркота поразки і сум за колишнім життям стали головною темою картини Мальчевського « Польські політв'язні святкують Різдво Христове в Сибіру».

Творчість

В творчому доробку художника - пейзажі і костюмовані портрети, символічні композиції, своєрідні інтерпретації релігійних сюжетів, числені автопортрети.

Його хвилювала тема «митець і муза», « митець і його натхнення». Спроби розібратися в цьому були як в зображеннях інших митців ( портрет Адама Асника з музою ), так і в автопортретах.

Не маючи цікавої зовнішньості, художник тим не менше залишив декілька незвичних автопортретів як в релігійних композиціях ( «Христос і Пілат», «Христос в Еммаусі» ), так і в портретах костюмованих ( в латах ) чи з побутовим забарвленням. І показав, що значущою може бути і особа без модних ознак привабливості.

 

Далекий від декоративності Станіслава Виспянсько і ар нуво як такого, Мальчевський чіпляв глядача цікавими композиціями з символічним забарвленням, де розробляв проблему передачі національних традицій від померлих - живим ( ).

Автопортрети

Яцек Мальчевський залишив по собі велику кількість автопортретів. В тому сумному світі політичної реакціїв країні та власних поневірянь спостереженя за собою, за змінами власного обличчя стають засобом аналізу змін в собі і змін в середовищі. Автопортрети різняться і композиціями, і стилістикою, вони то суто реалістичні і подані в порожніх, незручних інтер'єрах, то поряд з міфічними персонажами( « Автопортрет і сатир», « «Автопортрет і Ерінія» ), то поряд з фігрою Смерти, як це робив сумний Арнольд Беклін, знакова фігура європейського символізму. Особлива група автопортретів Мальчевського - в біблійних композиціях чи композиціях-інтерпретаціях на біблійні теми (« Христос і саморитянка біля колодязя », « Христос і Пілат » ).

Вибрані твори

• «Повстання в шахті», 1882
• «Інтродукція», 1890
• «Меланхолія» (1890–1894)
• «Святвечір у Сибіру» (1892)- польські політв'язні святкують Різдво Христове в Сибіру
• «Безвихідна ситуація» (1895–1897)
• «Моє життя, дитинство»
• «Янголе, я піду за тобою»
• «Спокій в кайданах», 1899
• «Дворик в звіринці, Краків»
• «Геркулес на перетині шляхів»
• «Ідиллія»
• «Прощання»
• «Пейзаж с Товієм і янголом»
• «Меланхолія»
• «Соняшники»
• «Рибалка з русалкою»
• «Зимовий пейзаж»
• «В момент створення сплячої гарпії» , 1901
• «Саломея чекає, поки відрубають голову Св. Івану Хрестителю»
• «Повернення блудного сина»
• «Моє життя. Моя душа»
• «Натхнення художника»
• «Моє життя. Повернення»
• «Янгол і хлопчик-пастушок І», 1903
• «Янгол і хлопчик-пастушок ІІ»
• «Отруєний колодязь. Химера», 1906
• «Мої моделі»
• «Смерть Єлени», 1907
• «Смерть завітала» або «Танатос»
• «Автопортрет з палітрою»
• «Автопортрет з сатиром»
• «Автопортрет і Ерінія», 1910
• «Автопортрет і юна смерть», 1910
• Піфія Мальчевського, 1917
• «Богиня перемоги Ніке»
• «Дружина художника і два фавни»
• «Сивий фавн»
• «Circulys vitiosus»

Портрети

• «Автопортет і смерть»
• «Станіслав Бринярський»
• «Марія Балова»
• «Еразм Барач»
• «Владислав Раймонт», 1905
• «Вацлав Карчевський»
• «Станіслав Бриня»
• «Едвард Рачинський»
• «Фелікс Ясинський»
• «Польський Гамлет, портрет Александра Велькопольського», 1903