Ге́рберт Джордж Уе́ллс, також Веллс (англ. Herbert George Wells; 21 вересня 1866, Бромлі — 13 серпня 1946, Лондон) — англійський письменник, відоміший як письменник-фантаст, хоча має значний доробок праць історичних, на політичну тематику, а також кілька сучасних романів.

Біографія

Народився 21 вересня 1866 в передмісті Лондона Бромлі. Його батько був садівником, потім професійним гравцем в крикет; пізніше утримував крамницю, проте розорився. Мати, щоб «витягнути» сім'ю працювала служницею в багатому будинку (пізніше описаному Уеллсом в романі «Тоно Бенге»). Освіту одержав у класичній школі Мідхерст і в Кінгз-коледжі Лондонського університету. Після учнівства в торговця мануфактурою і роботи в аптеці побував вчителем у школі, викладачем точних наук і помічником природознавця, пропагандиста дарвінізму Томаса Гекслі (Хакслі).

До 1893 року відносяться його перші публікації як есеїста і новеліста в популярних газетах і журналах: «Pall Mall Gazette», «Pall Mall Budget». Це дозволяє йому розлучитися з викладацькою діяльністю і стати журналістом не обтяженим будь-якою службою (free-lance journalist). До того ж він отримує замовлення на серію повістей і новел з науковим нахилом.

Уеллс називає себе «соціалістом», проте «не по Марксу». У 1903 році він вступає в Фабіанське товариство, проте скоро у 1909 році виходить з нього.

Протягом творчого життя (з 1895) Уеллс написав близько 40 романів і багато оповідань, більше десятка полемічних творів на філософські теми і приблизно стільки ж робіт про перебудову суспільства, дві всесвітні історії, близько 30 томів з політичними і соціальними прогнозами, більше 30 брошур на теми про Фабіанське товариство, озброєння, націоналізм, загальний мир тощо, 3 книги для дітей і автобіографію.

Його першим художнім твором був роман «Машина часу» (The Time Machine, 1895) — про подорож винахідника у віддалене майбутнє. Потім з'явилися «Острів доктора Моро» (The Island of Dr. Moreau, 1896), «Людина-невидимка» (The Invisible Man, 1897), «Війна світів» (The War of the Worlds, 1898), «Перші люди на Місяці» (The First Men in the Moon, 1901, екранізований 2010 року каналом ВВС — «Перші люди на Місяці»), які розповідали, відповідно, про пересадження людських органів диким звірам, про невидимість, вторгнення марсіан на Землю і подорожі на Місяць. Ці романи забезпечили письменникові славу найзначнішого експериментатора в жанрі наукової фантастики і показали його здатність зробити правдоподібною найзухвалішу вигадку. Згодом у подібних творах, наприклад у романі «Звільнений світ» (The World Set Free, 1914), він сполучив наукову вірогідність з політичними прогнозами про прийдешню всесвітню державу. Теза про науку, здатну створити всесвітню державу, у якій людина зможе розумно використовувати свої винаходи, з наснагою повторюється у всіх книгах Уеллса, однак його оптимізм знищила Друга світова війна, після чого він в розпачі написав книгу «Розум на краю своєї натягнутої вузди» (Mind at the End of Its Tether, 1945) де пророчив вимирання людства.

У своїх творах письменник демонструє неабиякий талант у зображенні характерів і побудові фабули, приправляє оповідання гумором, та інколи сюжет витісняють роздуми про науку, лекції про всі мислимі і немислимі предмети, відгуки на актуальні події, так що лише деякі з його творів містять складові, які можуть гарантувати їм довговічність. Багато творів автора в тій чи іншій мірі автобіографічні. Уеллс визнав, що єдина книга, у якій заявлені найістотніші ідеї його життя, це «Що ми робимо зі своїми життями?» (What Are We to Do With Our Lives? 1931), а найважливішою своєю працею вважав «Праця, багатство і щастя людства» (The Work, Wealth, and Happiness of Mankind, 1932). Однак до широких читацьких кіл він пробився завдяки книзі «Нарис історії» (The Outline of History, 1920), яка багато років була в списках бестселерів.

Уеллс мешкав у Лондоні і на Рив'єрі, часто виступав з лекціями і багато подорожував, був двічі одружений.

Помер у Лондоні 13 серпня 1946.

Твори

• «Викрадена бацила та інші події» (The stolen Bacilus and Other Incidents, 1895)
• «Історія Платтнера та інші» (The Plattner Story and Others, 1897)
• «Казки простору і часу» (Tales of Space and Time, 1899)
• «Двадцять історій і мрії» (Twelve Stories and a Dream, 1903)
• «Країна сліпих та інші оповідання» (The Country of the Blind and Other Stories, 1911)

• Машина часу (The Time Machine, 1895)
• Острів доктора Моро (The Island of Dr. Moreau, 1896)
• Чоловік-невидимка (The Invisible Man, 1897)
• Війна світів (The War of the Worlds, 1898)
• Перші люди на Місяці (The First Men in the Moon, 1901)

• Звільнений світ (The World Set Free, 1914)

• Любов і містер Льюїшем (Love and Mr. Lewisham, 1900)
• Кіппс (Kipps, the Story of a Simple Soul, 1905)
• Енн Вероніка (Ann Veronica, 1909)
• Тоно-Бунге (Tono-Bungay, 1909)
• Історія Містера Поллі (The History of Mr. Polly, 1910)
• Новий Макіавеллі (The New Machiavelli, 1911)
• Чудове дослідження (The Research Magnificent, 1915)
• Проникливість пана Брітлінга (Mr. Britling Sees It Through, 1916)
• Джоан і Пітер (Joan and Peter, 1918)
• Нарис історії (The Outline of History, 1920)
• Світ Вільяма Кліссолда (The World of William Clissold, 1926)
• Що ми робимо зі своїми життями? (What Are We to Do With Our Lives? 1931)
• Праця, багатство і щастя людства (The Work, Wealth, and Happiness of Mankind, 1932)
• Розум на краю своєї натягнутої вузди (Mind at the End of Its Tether, 1945)