Георгій Францевич Мілляр (7 листопада 1903, Москва, Російська імперія — 4 червня 1993, Москва, Росія) — радянський і російський актор. Заслужений артист РРФСР (1965).

Зміст

Життєпис

Народився у Москві. Його батько — Франц де Мільo, французький інженер-мостобудівник, уродженець Марселя, який приїхав до Росії на роботу (помер в 1906 році в Ялті, коли синові не виповнилося й трьох років). Мати — дочка іркутського золотопромисловця Єлизавета Олексіївна Журавльова. Дитинство хлопчика проходило в розкоші, він виховувався гувернантками-француженками, вивчав мови, музику, багато читав.

Закінчив Театральне училище при Московському театрі Революції (нині Московський академічний театр імені Володимира Маяковського), де працював у 1927–1938 рр.

Яскравий характерний і комедійний актор. Широку популярність в СРСР отримав завдяки образу Баби-Яги та кількох інших негативних персонажів у фільмах-казках режисера Олександра Роу. Знявся в шістнадцяти фільмах Роу, виконавши в них тридцять ролей. Крім казок знімався в основному в епізодичних або другорядних ролях, дублював і озвучував мультфільми, а також радянські та зарубіжні фільми.

Знімався у кіно з 1929 р., зокрема в українських фільмах: «Білий пудель» (1955, слуга Іван), «Дубравка» (1967, актор), «Крок з даху» (1970), «Увімкніть північне сяйво» (1972).

Фільмографія

Ролі у кіно:

• «Маріонетки» (1933)
• «По щучому велінню» (1938, Цар Горох)
• «Василиса Прекрасна» (1939, батько / сивий гусляр / Баба-Яга)
• «Швейк готується до бою» (1942, господар)
• «Нові пригоди Швейка» (1943, немає в титрах)
• «Хлопчик з околиці» (1947)
• «Першокласниця» (1948, листоноша)
• «Сміливі люди» (1950, німець з губною гармошкою (в титрах не вказаний)
• «Сільський лікар» (1951, Дмитро Васильович, хворий (немає в титрах)
• «Травнева ніч, або Утоплена» (1952, писар)
• «Море студене» (1954)
• «Овід» (1955, жебрак)
• «Доля барабанщика» (1955, Ніколя́, двірник дитсадка, син старої)
• «Зоряний хлопчик» (1958, слуга в замку (у титрах не зазначений)
• «Нові пригоди Кота в чоботях» (1958, блазень і чаклунка)
• «Юність наших батьків» (1958, поп)
• «Марія-майстриня» (1959, Квак)
• «Незвичайна подорож Мішки Стрекачова» (1959, працівник пошти)
• «Доля людини» (1959, п'яний німецький солдат)
• «Сампо» (1959, чарівник)
• «Кінець старої Березівки» (1960, перехожий (немає в титрах)
• «Людина нізвідки» (1961, електромонтер)
• «Цілком серйозно» (1961, інспектор Рибнагляду в човні (немає в титрах)
• «Вечори на хуторі біля Диканьки» (1961, чорт/1-а пліткарка)
• «Ділові люди» (новела «Вождь червоношкірих») (1962, Ебенезер Дорсет, батько Джонні)
• «Я купив тата» (1962, епізод)
• «Сліпий птах» (1963, буфетник)
• «Королівство кривих дзеркал» (1963, найголовніший церемоніймейстер / вдова королева / 1-й візник)
• «Великий фітиль» (1963, капітан пароплава (Гудок)
• «Звичайне диво» (1964, Кат)
• «Все для Вас» (1964, двірник, який викликав міліцію до Дукельського)
• «Морозко» (1964, Баба-Яга/ дяк в зграї розбійників)
• «Заблукалий» (1966)
• «Веселі расплюєвські дні» (1966, чиновник Омега)
• «Чарівна лампа Аладдіна» (1966, Наймудріший)
• «Кавказька полонянка, або Нові пригоди Шурика» (1966, гостинний господар, любитель доміно)
• «Війна і мир» (1967, Морель)
• «Каліф-Лелека» (1968, Селім, мудрець)
• «Вогонь, вода та... мідні труби» (1968, Кощій Безсмертний, Баба-Яга, Пожежний)
• «Варвара-краса, довга коса» (1969, Чудо-Юдо, теж цар)
• «Старий дім» (1969, конвоїр)
• «Бушує „Маргарита“» (1970, пасажир)
• «Хутірець у степу (1970, старий)»
• «Балада про Берінга і його друзів» (1970, князь-блазень Іван Олександрович Балакірєв)
• «Корона Російської імперії, або Знову невловимі» (1971, пасажир на кораблі)
• «Надбання республіки» (1971, літній залізничник)
• «Тримайся за хмари» (1971, Берізка, торговець алкогольними напоями на базарі)
• «Золоті роги» (1972, Баба Яга / дід Маркел)
• «Фініст — Ясний Сокіл» (1975, Кастрюк, перевертень, слуга Картауса)
• «Село Утка» (1976, містер Брауні)
• «Розвага для старичків» (1976, батько Олексія)
• «Поки б'є годинник» (1976, міністр війни)
• «Замуровані у склі» (1978, візир)
• «Мій перший друг...» (1979, актор театру в ролі Діка)
• «Політ з космонавтом» (1980, старий конюх)
• «Історія одного потиличника» (1980, фокусник, прадід Діми Бугаєва)
• «У матросів немає питань» (1980, пасажир у вагоні)
• «Якщо би я був начальником...» (1980, дід Люби)
• «Андрій і злий чарівник» (1981, Цмок)
• «Срібне ревю» (1982, дядя Яша, вахтер)
• «Шостий» (1982, старий-шахіст)
• «Божевільний день інженера Баркасова» (1983, сусід)
• «Без особливого ризику» (1983, пасажир ялтинського автобуса)
• «Комета» (1983, пенсіонер)
• «Осінній подарунок фей» (1984, старий Солдат)
• «Пан гімназист» (1985, пасажир на вокзалі)
• «Після дощику в четвер» (1985, придворний Бабадура)
• «Увага! Всім постам…» (1985, Андрій Єгорович, дідок-пацієнт (в титрах не вказаний)
• «Політ в країну чудовиськ» (1986)
• «На допомогу, братці!» (1988, цар)
• «Дій, Маню!» (1991, Іван Якимович)
• «П'ять викрадених ченців» (1991, злодій Кощій)
• «Ка-ка-ду» (1992, адвокат) та інші.

Озвучування:

• Гуси-лебеді (1949, мультфільм)
• «Сопілочка і глечик» (1950, мультфільм)
• «Граф Монте-Крісто» (1954)
• «Надбання республіки» (1971, папуга)
• «Молодильні яблука» (1974, Кощій Безсмертний)
• «Вечірній лабіринт» (1980)

Література

• Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.268;
• Капков С. В. Зти разные, разные лица: Легенды советского кино. М., 2001. — С.405—416.