Ге́нрик Арцто́вський (пол. Henryk Arctowski; * 15 липня 1871, Варшава — † 21 лютого 1958, Вашингтон) — польський географ, геофізик, геолог, мандрівник, дослідник Антарктики; професор Львівського університету.

Син Кароля Арцта (сполонізував своє прізвище в 1890-х рр).

Закінчив гімназію в Іновроцлаві.

Вивчав хімічні, геологічні та метеорологічні науки в Льєжу (Бельгія), Сорбонні (Париж), Англії та Швейцарії.

1895 - познайомився з бельгійським мандрівником Адрієном де Жерлашем де Ґомрі.

1897—1899 - взяв участь у антарктичній експедиції Адрієна де Жерлаша де Ґомрі на кораблі Belgica як її науковий керівник. Серед учасників експедиції були Роальд Амундсен, Фредерік Кук і Антоній Болеслав Добровольський. Першими перезимували в Антарктиці - на судні, затертому кригою.

Під час дрейфування судна мандрівники отримали цінні спостереження морської криги й айсбергів, а також цінні метеоролгічні спостереження. Де Жерлаш описав подорож у своїй книжці "15 місяців в антарктичному океані" (польський переклад вийшов 1903 року).

1903-1909 - Арцтовський керував метеорологічною станцією Observatoire Royal de Belgique в Укль (Бельгія). Опрацював наукові дані, зібрані під час антарктичної експедиції, та опублікував їх у праці Résultats de voyage de Belgica (1903-1913). У галузі геології розвинув власну гіпотезу під назвою "Антарктанди" - про подібність геологічної будови Південних Андів (зокрема, Вогняної Землі) та півострова Грехема в Антарктиді.

1910 - взяв участь у французькій експедиції на Шпіцберген і Лофотенські острови на судні "Іль-де-Франс" (Ile-de-France).

1910-1918 - керував природничим відділом Нью-Йоркської публічної бібілотеки.

1920 - повернувся до Польщі, де прем'єр-міністр Ігнацій Падеревський запропонував йому посаду міністра народної освіти. Проте перемогло бажання займатися наукою, і Арцтовський став професором кафедри геофізики та метеорології Львівського університету (1921). Протягом міжвоєнного періоду спільно зі своїми співробітниками опублікував понад 130 наукових праць.

1935 - став членом Польської Академії Наук.

У момент вибуху Другої світової війни (1 вересня 1939 р.) як президент Міжнародної комісії кліматичних змін перебував на конгресі Міжнародної геодезично-геофізичної спілки у Вашингтоні (США). Через неможливість повернення на Батьківщину прийняв пропозицію наукової роботи у Смітсонському інституті, яка тривала у 1939–1950 рр.

Похований у Варшаві, на Військовому цвинтарі Повонзки.

Ушанування пам'яті

Його іменем названо польську наукову станцію в Антарктиді.

В Антарктиді є гора й півострів Арцтовського.

На Шпіцбергені його іменем названо гору (Arctowskifjellet) та льодовик (Arctowskibreen).