Геннадій Адольфович Кернес (27 червня 1959, Харків — 17 грудня 2020, Берлін)  — український політичний діяч, міський голова Харкова (від 24 листопада 2010 року і до смерті 17 грудня 2020), до того в.о. міського голови (з 18-19 березня 2010 року), секретар Харківської міської ради (протягом 2002 і 2006–2010). Кандидат наук з державного управління (2013).

Життєпис

Народився в єврейській родині Кернеса Адольфа Лазаревича (1934 р. н.) та Кернес Ганни Абрамівни (1935 р. н.). Має сестру, 1976 року закінчив середню школу № 76 м. Харкова. Після закінчення школи від армії був звільнений за статтею 7-Б (психопатія).

1976 року пішов працювати на завод «Світло шахтаря». 1977 року вступив до ПТУ № 14, і закінчив його у 1979 р. за спеціальністю «кресляр-конструктор». Був направлений до ВНДІ «Електроапарат», знову пішов на завод «Світло шахтаря» слюсарем.

Після 7 місяців роботи на заводі пішов працювати на молочний комбінат зливальником-розливальником молока. Після 4 місяців пішов на роботу учнем майстра по ремонту годинників. Згодом отримав власну кваліфікацію майстра, працював в різних майстернях і мав власний пункт ремонту (до 1984 р.).

У 1982 р. одружився з Василенко Оксаною Володимирівною, того ж року народився син Кирило. З дружиною розлучився 1985 року.

1986 — отримав патент на індивідуальну трудову діяльність, відкрив майстерню з пошиття одягу. Пізніше перейшов працювати до кооперативу «Ікар», де займався виготовленням одягу.

Кримінальна діяльність

1984 — звільнившись з роботи в годинниковій майстерні (як згодом зізнавався слідчому, через низьку зарплату), підробляв на дрібних роботах. Почав кримінальну діяльність. Як записано у протоколі допиту, займався тим, що називалося «ламати чеки» — скуповував за номіналом чеки мережі магазинів «Берізка», де продавалися дефіцитні речі, й збував їх на чорному ринку дорожче від номіналу.

1988 — у Кернеса і його співмешканки Привалової Галини Сергіївни народився син Данило. В цей час почав займатися шахрайством — видурював гроші як наперсточник (хоча в протоколі допиту записано: займався цим щонайбільше місяць-півтора).

Також звинувачувався в шахрайстві на території Росії (Тула, Москва) за використання фальшивих чеків і недоплату грошей, була порушена кримінальна справа, але до в'язниці не потрапив.

14 серпня 1992 р. — за вироком Харківського обласного суду був визнаний винним у скоєнні пограбування та шахрайства (за ст. 143 ч. 2 КК України). Був засуджений до 3 років позбавлення волі у виправно трудовій колонії суворого режиму з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю, за намагання привласнити гроші від фіктивного продажу автомобіля, а також за хуліганські дії. Але в процесі слідства «сприяв встановленню істини, покаявся». З урахуванням цього, а також строку, проведеного за час слідства в ув'язненні (понад два роки), суд звільнив Г. Кернеса з-під варти.

Після звільнення займався приватизацією підприємств енергетичного комплексу, співпрацював з батьком майбутнього мера Харкова Добкіним Марком. Відкрив власну юридичну компанію.

Політична діяльність

На початку 2000-х років почав цікавитися політикою. Одружився з Оксаною Гайсинською  — дочкою колишнього заступника Генпрокурора України Юрія Гайсинського. Став співвласником телевізійної компанії «Тоніс-центр» та газети «Вечірній Харків».

Піддавав гострій критиці тодішню владу міста. Фінансував молодіжне об'єднання «Новий Харків», де за його словами готує нове покоління політиків Харкова і України. Став депутатом Харківської міської ради, брав участь у роботі комісії з питань планування бюджету та фінансів, а також в комісії по контролю за виконанням бюджету.

2002 — був обраний секретарем міської ради більшістю депутатського корпусу, але через місяць був звільнений з цієї посади тією ж більшістю (за наполяганням тодішнього мера Харкова Володимира Шумілкіна).

Осінь 2004 р. — спільно з Арсеном Аваковим брав участь у подіях Помаранчевої революції в Харкові (на боці «помаранчевих»).

На початку 2006 р. фінансував передвиборчу кампанію кандидата на посаду міського голови Михайла Добкіна й фактично очолював його передвиборчий штаб. За його дорученням Добкіну вдалося переконати діючого мера Володимира Шумілкіна, що він є виключно технічним кандидатом, проте його більше цікавить мандат народного депутата (Добкін паралельно балотувався у парламент по списку Партії регіонів). Це дозволило Кернесу виграти час та згодом розвернути потужну передвиборчу кампанію, яка запам'яталась багатьом по телевізійному ролику «Міша, у тєбя скучноє ліцо, тєбє нікто дєнєг нє даст», що швидко став інтернет-мемом.

2006 — обраний секретарем міської ради.

Є власником нерухомості та підприємств у Харкові — володіє готелем «Національ», заводом «Металіст» і декількома іншими підприємствами. Член Партії Регіонів, очолював Харківську міську організацію партії.

Березень 2010 — після призначення Михайла Добкіна главою Харківської ОДА Кернес почав виконувати обов'язки міського голови Харкова.

31 березня 2010 року введений до складу Харківського регіонального комітету з економічних реформ.

За результатами місцевих виборів в Україні, що відбулися 31 жовтня 2010 року, Геннадій Адольфович Кернес — кандидат від Партії Регіонів на посаду харківського міського голови одержав перемогу — за нього проголосували 130 352 виборця. Харківський міський виборчком оприлюднив результати виборів мера Харкова, згідно з якими переміг Кернес, 5 листопада 2010 року.

У грудні 2010 року номінований Українською Гельсінською спілкою з прав людини на антипремію «Будяк року-2010».

28 серпня 2013 року він таємно захистив кандидатську дисертацію «Механізми впливу регіональної еліти на державне управління України».

Кандидат у народні депутати від партії «Опозиційний блок» на парламентських виборах 2019 року, № 3 у списку.

Замах на життя

У понеділок, 28 квітня 2014 року на Геннадія Кернеса було скоєно замах. Близько 12:00 під час велопрогулянки йому нанесли кульове поранення. Станом на 1 травня 2014 року мер Харкова прийшов до тями у одній з ізраїльських клінік, куди його перевезли після нападу.. Міліція поки веде слідчі дії щодо пошуку замовників і виконавця замаху.

4 травня 2014 року, Кернес з'явився у інтернет-сервісі Instagram, де опублікував фото з лікарняної палати ізраїльської клініки «Рамбам», про що свідчить логотип на білизні, і подякував за підтримку.

Згодом близького друга Генадія Кернеса, який разом з Михайлом Добкіним організував серед місцевих бізнесменів збір коштів на його операцію в Ізраїлі, було застрелено у Харкові.

Хвороба і заочне переобрання

16 вересня 2020-го Кернеса доставили до німецької клініки «Шаріте» через ускладнення від коронавірусу, з того часу його доля і місцезнаходження довго були невідомими. 

9 листопада Поліція Харкова відкрила справу за фактом зникнення Кернеса за ч.1 ст. 115 ККУ (умисне вбивство) з приміткою «безвісти зниклий». 

9 грудня в Харкові на першій сесії нового складу міськради Кернеса визнали таким, що вступив на посаду мера, хоча він перебував у Німеччині. 

11 грудня, за даними прес-секретаря Кернеса Юрія Сидоренка, у Кернеса відмовили обидві нирки. 17 грудня було повідомлено про його смерть через ускладнення викликані коронавірусом.

Скандали

Лайка з Кандауровим

На нараді комісії з надзвичайних ситуацій Кернес обізвав голову Харківміськліфта «сучим псом».

Ти! Кандауров! А-ну підведись! Дивися, сучий пес! Якщо ти – уважно слухай те, що я тобі кажу – ще раз так поставишся до своїх обов'язків, ще раз я дізнаюся про те, що ти особисто, як директор не проконтролював ті обіцянки й зобов'язання, які ти взяв на себе, я тебе помножу на нуль, ти... тобі ясно чи ні?! 

[показати]

При цьому видання АТН відзначає, що не дуже зрозуміло, за що дісталося саме Кандаурову.

«Кооперативна схема»

15 вересня 2016 року співробітники Генеральної прокуратури України та Служби безпеки України провели обшуки в приміщеннях, що належать Геннадію Кернесу, у зв'язку з кримінальною справою щодо організації схеми з розкрадання 654 га землі Харкова на суму 4 млрд гривень.

Надбавки та доплати працівникам міськради

У Харківській міській раді відмовилися надавати інформацію на запит громадських активістів про суму надбавок, премій та доплат до заробітної плати Геннадія Кернеса, зазначивши, що ці дані є конфіденційними.

Конфлікт з активістами з приводу тарифів

Під час сесії Харківської міської ради 27 лютого 2019 року Геннадій Кернес відмовився надавати слово представникам громадськості, невдоволеним підвищенням тарифів на проїзд у громадському транспорті, назвавши їх «буйно-гучними дебілами».

Також він назвав колишнього депутата міської ради і громадського активіста Дмитра Мариніна «кнопкою».

Послухай, ти, негіднику, ти не вмієш розмовляти з людьми, ти розумієш це чи ні? Виведи свою групу людей звідси. І досить тут взагалі нам вказувати. Ти кнопка, бл*дь, ти зрозумів чи ні?

Конфлікт з Фельдманом

27 лютого 2020 року на території ринку сталися сутички між активістами руху «Стоп-дорога» та невідомими молодиками, що хотіли допомогти комунальникам знести вхідну арку на територію торгівельного ринку «Барабашово». Внаслідок сутичок постраждали кілька людей. До поліції для з'ясування обставин доставили близько 20 молодих людей. За словами міського голови Генадія Кернеса, комунальні служби виконували припис щодо демонтажу об'єкта (арки над дорогою), і все було погоджено з правоохоронцями. Під час прес-конференціі він повідомив журналістам, що конфлікт на території поблизу ринку «Барабашово» слід розглядати, як протистояння господаря ринку з містом.

Ніякого протистояння між Кернесом і Фельдманом немає. Я Харківський міський голова, він – почесний президент концерну "АВЕК". Наскільки я розумію, ринок, який годує його, годує і родини підприємців. Але документи мають бути у відповідності до чинного законодавства.

Кернес в чергове продемонстрував Генеральний план Харкова та низку рішень і погоджень, відповідно до яких, через «Барабашово» має бути збудована нова дорога. Він зазначив, що подальші дії будуть виваженими і те, що розпочато буде доведено до кінця: «Дорога буде побудована». Міський голова наголосив, що її будівництво розпочнеться після проведення відповідного тендера. Про темпи будівництва дороги можна казати тоді, коли не буде спротиву, додав він.

Курйози

У вересні 2007 року на YouTube з'явилося відео зйомок передвиборчого кліпу Михайла Добкіна, що балотувався на посаду міського голови Харкова. Режисером зйомки виступає на той час секретар міськради Харкова Генадій Кернес в бузковому шарфу, асистуючи йому та з-за кадру даючи настанови, щиро оздоблюючи свою мову лайкою та блатним жаргоном. Окремі фрази з цього відео на деякий час стали інтернет-мемами. До сьогодні відео набрало понад 4 мільйона переглядів. Як з'ясувалося згодом, замовником змонтованого ролика були політичні опоненти Добкіна і Кернеса — брати Протаси, які придбали це відео через одного з режисерів 7 каналу, що належав на той момент Кернесу з Аваковим. Втім його оприлюднення, за словами медіаменеджера мера Р. Касьяненко, попри очікування опонентів, не завдало значної шкоди політичній репутації ані Добкіна, ані Кернеса. Їхні медійники, навпаки, прийняли рішення сприяти розповсюдженню скандального ролика. Після того, як на відео наклали англійські субтитри, ролик на 23 дні зайняв перше місце в англомовному YouTube.