Ганс Міхаель Франк (нім. Hans Frank) (23 травня 1900 — 16 жовтня 1946) — німецький політичний діяч, один із нацистських лідерів.

Рання біографія і політична кар'єра

Народився у Карлсруе.

Під час Першої світової війни 1914—1918 добровольцем пішов на фронт.

З жовтня 1923 — член нацистської партії. 3 1930 — депутат рейхстагу, У 1933—1934 — міністр юстиції Баварії. В 1934—1939 — міністр юстиції нацистської Німеччини.

Генерал-губернатор Генеральної губернії

З 1939 до 1945 — генерал-губернатор Генеральної губернії, з центром осідку в Кракові. Виходячи із стратегічного положення Галичини — території, наближеної до зони військових дій Франк ставив своїм підлеглим завдання утримувати тут спокій і стабільність. Завдяки його політиці Галичина була відносно стабільним краєм, що давало можливість німецькому керівництву успішно заготовляти продовольство та набирати робітників до Німеччини.

До літа 1943 масові репресії у Галичині зачепили в основному євреїв. Одним із елементів його політичної лінії було підтримання і розпалювання українсько-польської ворожнечі. Толерував обмежену культурну і допомогову діяльність Українського центрального комітету в Кракові та ін. Однак головною метою на дальшу перспективу вважав повну германізацію Галичини.

6 травня 1945 був заарештований американським спецпідрозділом. На Нюрнберзькому процесі засуджений до страти через повішення.

Любив шахи. Мав одну з найкращих у світі шахових бібліотек. Під час війни організовував шахові турніри, в яких брали участь видатні російські шахісти: О. Альохін, Ю. Боголюбов, Ф. Богатирчук.