Енцо Ансельмо Феррарі (італ. Enzo Anselmo Ferrari; 18 лютого 1898 — 14 серпня 1988) — італійський конструктор, підприємець і автогонщик. Засновник автомобілебудівної компанії «Феррарі» та однойменної автогоночної команди.

Юність

Майбутній засновник компанії «Феррарі» народився в італійському місті Модена 18 лютого 1898 року, але через дуже сніжну в той рік зиму батьки офіційно зареєстрували його лише через декілька днів. Батько хлопчика був інженером-путівником і, крім цього, мав майстерню, розташовану в їхньому будинку. У 1916 році його батько Альфредо помер і Енцо довелося стати главою сім'ї. Він покинув навчання і став заробляти гроші. З дитячою мрією стати оперним співаком він остаточно розпрощався.

Кар'єра

Після закінчення Першої світової війни Енцо Феррарі влаштовується у невелику компанію випробувачем автомобілів. Саме тоді Енцо почав займатися перегонами. У 1920 році він став працювати на компанію «Альфа-Ромео», на машинах яких він і брав участь у професійних перегонах.

Два десятиліття тривала кар'єра Енцо в «Альфа-Ромео»: він пройшов шлях від водія до директора спортивного підрозділу «Alfa Racing». Паралельно з роботою в «Альфа-Ромео» Енцо Феррарі у 1929 році засновує спортивне товариство «Scuderia Ferrari» (Стайня Феррарі) в Модені, головною метою якого було створення гоночної команди і організація автоперегонів.

Феррарі виготовляв свої автомобілі невеликими партіями, тільки методом ручного складання. Їх відрізняла висока швидкість і унікальний дизайн. У 1969 році Енцо поступився 50% акцій своєї компанії концерну «ФІАТ», але до 1977 року залишався президентом фірми, а контроль над командою «Scuderia Ferrari» тримав у своїх руках до самої смерті. Його команда стала найпотужнішою й найтитулованішою у Формулі-1.

Приватне життя

Енцо Феррарі все своє життя прожив з єдиною дружиною, вважаючи шлюб священним. І всі, крім неї, знали про другу його сім'ю Енцо, де він відпочивав душею і тілом. Зі своєю коханкою Ліною Енцо познайомився ще до народження сина. Законний син Феррарі — Діно був хворий на м'язову дистрофію і розсіяний склероз. Він помер у 1956 році у віці двадцяти чотирьох років. І тільки після смерті дружини Енцо Феррарі узаконив свою другу сім'ю, дав синові П'єро своє прізвище і зробив його спадкоємцем.

До кінця життя писав винятково пір'яною авторучкою і фіолетовим чорнилом. Боявся літаків, на будь-які поверхи піднімався пішки, бо кабіни ліфтів приводили його в жах.

Енцо Феррарі помер у серпні 1988 року, через шість місяців після урочистостей на честь свого 90-річчя. На третій день після ювілею невістка народила йому онука, якого назвали Енцо.