Емілія Плятер, графиня Емілія Плятер гербу Плятер (13 листопада 1806, Вільно — 23 грудня 1831, Юстянів коло Копцевого) — національна героїня Білорусі, Литви і Польщі. Одна з жінок — листопадових повстанців, капітан польського війська. Також була фольклористкою.

Дитинство і молодість

Народилася у Вільні в сім'ї Анни вон дер Могль і Францішека Ксаверія Плятера. Дитинство не було щасливим. Батько був гульвісою і, зрештою, подружжя розійшлося. Мати покинула віленський дім і переїхала разом з дочкою до двору Плятерів в околиці Даугавпілса. Початкову освіту отримала вдома в оточенні однолітків — хлопців. Багато читала. Серйозний вплив на дівчинку справив життєпис Жанни д'Арк, яка разом з Тадеушем Костюшком і Ласкаріною Бубуліною становили для неї ідеал. Займалася віршуванням, співами, красно малювала. Крім того вчилася фехтувати, їздити верхи, полювати, багато подорожувала.

На формування особистості Емілії і на роль, яку вона мала виконати, без сумніву справило вплив її зацікавлення історією. Вона підтримувала сучасний молодіжний і патріотичний рух, читала лекції філоматів і філаретів, захоплювалася працями романтиків: Ґете і Шіллера.

Виявляла щире зацікавлення сільським людом. Зібрала і записала багато текстів народних пісень. У 1823 році тривалий час перебувала в Дусятах у тітки Аполінарії, разом з синами якої Цезарієм і Владиславом вивчали життя селян.

Протягом 1824—1829 років Емілія подорожувала Лівонією, Литвою і Білоруссю. Останню перед повстанням подорож здійснила до Варшави, Ченстохови і Кракова.