Джемма Скулме
- Дата народження:
- 20.09.1925
- Дата смерті:
- 09.11.2019
- Поховання дата:
- 16.11.2019
- Тривалість життя:
- 94
- Дні з народження:
- 36247
- Роки з народження:
- 99
- Дні після смерті:
- 1864
- Роки після смерті:
- 5
- Дівоче прізвище персони:
- Джемма Оттівна Скулме
- Додаткові імена:
- Džemma Lija Skulme, Džemma Skulme
- Категорії:
- , , Депутат Парламенту, Державний та компартійний діяч, Заступник, Комуніст, Політик, Художник, Художник, громадський діяч
- Громадянство:
- латиш
- Кладовище:
- Cimetière de la Forêt (Riga)
Джемма Скулме (латис. Džemma Lija Skulme в документах радянського періоду — Джемма Оттівна Скулме, нар. 20 вересня 1925 — пом. 9 листопада 2019) — радянська і латвійська художниця.
Народний художник Латвійської РСР (1976).
Лауреат Державної премії СРСР (1984).
Біографія
Народилася 20 вересня 1925 року в Ризі (Латвія).
Закінчила відділення живопису Латвійської Академії мистецтв, аспірантуру ЛІЖСА імені І. Е. Рєпіна (кандидат мистецтвознавства). Багато років очолювала Спілку художників Латвії.
Персональні виставки Д. Скулме проходили в Росії, Австрії, Німеччини, Канаді, США. Депутат ВР Латвійської РСР. Активний учасник Атмоди, одна з перших фігур Народного фронту, пізніше підписала маніфест про створення Народної партії.
Сім'я
Джемма з династії художників. Її батько — Отто Скулме (1889—1967, ректор Латвійської Академії мистецтв до 1961 року), мати — Марта Лієпіня-Скулме (1890—1962). Художниками були також її дядько Уго (Угіс) Скулме і його син, двоюрідний брат Джемми Юргіс Скулме. Останній зображував життя латишів в Сибіру, що було названо «наклепом на радянську владу». І Спілка художників на чолі з Джеммою Скулме проголосувала за його виключення зі своїх лав. «Це була така історично обумовлена зрада самої себе», — зізналася потім вже 90-річна художниця.
Перший чоловік — артист Артур Дімітерс (1915—1986), в цьому шлюбі народився син Юріс Дімітерс (1947), художник-плакатник.
Другий чоловік — художник Оярс Густавові Аболс (1922—1983), дочка Марта Скулме (1962).
Нагороди та звання
- Державна премія СРСР (1984) — за мальовничий триптих «Пісня» («Сто років тому», «Блискавка небо крає», «Пісня») і картини «Нитки», «Покоління»
- народний художник Латвійської РСР (1976)
- Почесний член Латвійської АН
- Почесний доктор Латвійської АХ
- орден Трьох Зірок (1995).
Посвячення художниці
У 1986 році Ризька кіностудія отримала документальний фільм «Джемма», присвячений художниці. Його режисером була Лайма Зургіна.
Джерело: wikipedia.org, news.lv
Відносини
19.11.1920 | Nodibināts Dailes Teātris
23.05.1989 | PSRS tautas deputāti no Latvijas
19.07.1990 | Oto Lācis: Atvadas no Latvijas kompartijas
10.12.1991 | Pilnīgi slepeni, bet tie nav KGB saraksti
«Latvijas Jaunatne», 1991. gada 10. decembris, Nr. 186
18.07.1998 | Egīls Zirnis un Vladis Goldbergs. Jumta cilvēks
Esmu pūļa cilvēks, atzīstas Vladis Goldbergs, reklāmas aģentūras Delta Mārketings vadītājs, viens no pirmajiem un veiksmīgākajiem Latvijas reklāmas biznesā (no titula «reklāmas tēvs» viņš norobežojas). Labi, ka tā - ja Vladis, kurā ideju un jociņu ir vairāk nekā naudiņas Dosjas cūciņā un kurš turklāt, kā teiktu krievu inteliģenti, vlaģejet isskustvom ustnovo rasskaza, būtu vientuļnieks, sabiedrība būtu daudz zaudējusi.
17.11.2016 | Juris Dimiters: Šobrīd ir prasts, primitīvs, vulgārs autoritārisms, bez ideāliem
JURIS DIMITERS: «Bēgļiem Latvijā nav komfortabli, viņu te nebūs. Ticamāks variants – daudzu Eiropas valstu iedzīvotāji pārcelsies uz dzīvi šeit, jo te ir daudzmaz mierīga zona. Demokrātijas citadeles jau ievārīja to putru ar bēgļiem, sākot ar to, ka paši apmācīja šodienas ekstrēmistus. Protams, ka visa pamatā ir nafta. Savulaik izrādei Šerloks Holmss Jānis Peters rakstīja vārdus Raimonda Paula dziesmām. Tie izrādījušies pravietiski: «Tu šausies, tu dursies, tu bumbosies/Dēļ naftas, dēļ naftas, dēļ naftas vien/Kam nafta šai pasaulē piederēs/Tas pārvaldīs, pārvaldīs galdu viens.» Jau toreiz Peteram viss bija skaidrs»
18.11.2019 | Latvijas Republikai 101 un Jāņa Vanaga uzruna Latvijai
27.12.2019 | Juris Dimiters: Atmodu sākām kā cibiņi, beidzām kā buņģi
Elitas Veidemanes intervija ar mākslinieku Juri Dimiteru