Болеслав Лесьмян (*Bolesław Leśmian, 22 січня 1877 —†5 листопада 1937) — польський поет, представник символізму.

Походив з ополяченої єврейської родини. Справжнє прізвище Лесман. Народився у Варшаві в 1877 році. Дитинство та юність провів у Києві. Закінчив юридичний факультет Імператорського університету Святого Володимира. Дебютував в літературі у 1899 році. У 1901 році повернувся до Варшави. У 1901-07 співробітничав у журналах «Химера» (польськомовний), «Золоте руно» і «Терези» (російськомовні). Потім деякий час подорожував Німеччиною та Францією.

В 1911 році заснував у Варшаві експериментальний Художній театр, потім був літературним керівником театру в Лодзі. З 1912 до 1914 року мешкав у Франції, де оженився.

З 1918 до 1922 року як нотаріус працював у Грубешові, а з 1922 до 1935 року — у Замості. У 1933 році обраний членом Польської академії літератури. 1935 року разом із родиною перебирається до Варшави. Помер тут 1937 року.

Творчість

Почавши творчий шлях як представник польського символізму, Лесьман став одним з найбільш оригінальних польських ліриків XX ст. Розквіт творчості припадає на 1920-1930-ті роки.

Для його збірок «Сад на роздоріжжі» (1912 рік), «Луг» (1920 рік), «Студене питво» (1936 рік), «Лісові дії» (1938 рік) характерно злиття умовного казкового світу з реальним, прагнення, іноді забарвлене містицизмом, до повного розчинення в природі. В деформованому, фантастичному, часом гротескному світі поезії Лесьмяна оживають мотиви народних легенд і вірувань.

Лесьмяну належить обробка мотивів казок з «Тисячі та однієї ночі»: «Казки про Сезам» (1913 рік), «Пригоди Синдбада-Мореплавця» (1914 рік).

Українською мовою окремі вірші Лесьмяна переклав Віктор Коптілов.

Стиль

Вірші Болеслава Лесьмяна відрізняються різноманітністю лексики — використанням архаїзмів, діалектизмів, оригінальних неологізмів.