Богдан Гаврилишин

Добавить новую картинку!
Дата народження:
19.10.1926
Дата смерті:
24.10.2016
Тривалість життя:
90
Дні з народження:
35613
Роки з народження:
97
Дні після смерті:
2734
Роки після смерті:
7
По батькові:
Дмитрович
Додаткові імена:
Bohdan Hawrylyshyn, Bohdan Hawryłyszyn
Категорії:
Економіст, громадський діяч, інженер
Громадянство:
 українець
Кладовище:
Встановіть кладовищі

Богдан-Володимир Дмитрович Гаврилишин (19 жовтня 1926, містечко Коропець — 24 жовтня 2016, м. Київ) — український, канадський, швейцарський економіст, громадський діяч, меценат, дійсний член Римського клубу, президент Фонду Богдана Гаврилишина.

Богдан Гаврилишин народився 19 жовтня 1926 року у містечку Коропець (тепер смт, Монастириський район, Тернопільська область, Україна, тоді Бучацький повіт, за польським адмінподілом — Тернопільське воєводство, Польська республіка). Його батько був сусідом Марка Каганця). У 1930 році батько купив близько 10 га землі між м. Бучач і с. Жизномир, де збудував дім (зберігся донині).

Вчився три роки в початковій школі в с. Жизномирі. Потім — у Бучацькій польськомовній гімназії, (у 1936/37 навчальному році закінчив VIIa клас у 1937/38 навчальному році закінчив VIIIa клас), яку після приходу більшовиків перетворили на середню школу. З вересня 1941 року навчався у Чортківській гімназії, а в навчальному році 1943/44 — у Дрогобицькій гімназії.

Під час ІІ Світової війни у 1944 року його забирають до Німеччини. Після 1945 р. перебуває у таборі для переміщених осіб, 1947 р. виїжджає до Канади: працював лісорубом, організовував вечірні класи для українців, діяв у профспілках.

1952 р. здобув ступінь бакалавра, 1954 р. магістра спеціальності «Інженер-механік» в Університеті Торонто. У 1954—1960 рр. обіймав посади з дослідництва, інженерної справи, менеджменту в Канаді. З 1960 р. — мешканець Швейцарії. 1976 р. здобув ступінь Ph. D. з економіки у Женевському Університеті.

З 1988 року працював на громадських засадах в Україні. Від здобуття Україною незалежності є радником кількох Президентів України, прем'єр-міністрів, голів Верховної Ради.

Майже тридцять років Б. Д. Гаврилишин присвятив Міжнародному інституті менеджменту МІМ-Женева. Обіймав посади директора з навчання (1960—1968 рр.), директора Інституту (1968—1986 рр.), почесного науковця (1986—1989 рр.). У Женеві він викладав такі дисципліни, як економічний розвиток, керівництво міжнародними операціями, світове бізнесове середовище, управління державами та ін.

1990 року заснував Міжнародний інститут менеджменту (Київ). У 1996—1997 роках — директор Міжнародної академії довкілля (Женева).

Проводив семінари, головував на конференціях, читав лекції в університетах для груп фахівців та на міжнародних конференціях у більш, ніж 70 країнах.

Член Пласту — Національної скаутської організації України від 1940 р., належить до куреня Лісові Чорти від 1946 р. У 2006—2008 рр. — голова Крайової пластової ради — законодавчого органу Пласту.

У 2010 р. заснував Благодійний Фонд «Богдана Гаврилишина», місією якого є підготовка критичної маси молодих українців, які на власному досвіді вивчили як функціонують найкращі країни Європи, та зможуть утворити критичну масу людей, яка трансформує Україну.

Один з учасників ініціативної групи «Першого грудня».

Громадянин Канади. Одружений, дружина — Лені Гаврилишина. Має двох дочок (Тіна й Туся) та сина (Лесь).

Помер 24 жовтня 2016 року в м. Києві.

Наукові ступені

  • Ph. D. (Доктор Філософії-Економіки) у Женевському Університеті (1976 р.)
  • Почесний ступінь доктора права, Університет Йорку, Торонто, Канада (1984 р.)
  • Почесний ступінь доктора права, Університет Альберти, Канада (1986 р.)
  • Почесний ступінь доктора права, Тернопільська Академія Народного Господарства, Україна
  • Почесний ступінь доктора права, Прикарпатський Університет ім. В. Стефаника, Івано-Франківськ, Україна
  • Почесний ступінь доктора права, Чернівецький Університет ім. Ю. Федьковича
  • Почесний професор НаУКМА (2008 р.)
  • Почесний професор Київський університет імені Бориса Грінченка (2012)

Автор більше 100 статей з менеджменту, освіти в галузі менеджменту, економічного та політичного середовищ.

  • «Навчання керівних кадрів — Методичні аспекти». «Петер Ланг», Берн — Франкфурт — Лас Вегас, 1977.
  • «Дороговкази в майбутнє — До ефективніших суспільств», Пергамон Пресс, Оксфорд, 1980 (англійською мовою). Також видана французькою, німецькою, японською, корейською, іспанською, польською та українською (доступна на умовах ліцензії Creative Commons (CC BY-SA)) мовами — загалом 12 мов. 26 травня 2009 в Українському домі у Києві відбулася презентація третього видання цієї праці українською мовою.
  • Залишаюсь українцем: спогади / Богдан Гаврилишин. — Київ: Університетське видавництво ПУЛЬСАРИ, 2011. — 288 сторінок: ілюстрації (Серія «Українці у світовій цивілізації»). Наклад 5000 примірників. ISBN 966-7671-96-8 (серія), ISBN 978-966-2171-98-3 (доступна на умовах ліцензії Creative Commons (CC BY-SA)).

Громадська діяльність

  • Дійсний член Римського клубу
  • Іноземний член Національної академії наук України
  • Член Міжнародної Академії Менеджменту
  • Член Світової Академії Мистецтва та Науки
  • Член Ради Фонду Жана Моне для Європи, Лозанна
  • Член Наглядової Ради Української Правничої Фундації, Київ
  • Академік Міжнародної Академії менеджменту та Світової академії мистецтва та науки
  • Член «Baden Powell Fellowship» (з 2000 р.)

Головування

  • Голова Наглядової Ради Міжнародного центру перспективних досліджень
  • Голова Крайової пластової ради — законодавчого органу Пласту
  • Президент Тернопільської Академії Народного Господарства, Україна;
  • Голова правління Міжнародного Фонду «Відродження».

Відзнаки і вшанування

  • Орден Свободи (21 жовтня 2016) — за визначний особистий внесок у піднесення міжнародного авторитету Української держави, багаторічну плідну наукову та благодійницьку діяльність
  • Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (19 травня 2005) — за вагомий особистий внесок у розвиток національної економічної освіти, плідну педагогічну діяльність, високий професіоналізм
  • Орден «За заслуги» III ст. (16 жовтня 1996) — за особистий внесок у зміцнення української державності, піднесення авторитету України у світі
  • Заслужений діяч науки і техніки України (1992 p.)
  • Почесна грамота Кабінету Міністрів України (17 листопада 2001) — за багаторічну сумлінну працю, вагомий особистий внесок у розвиток національної освіти і науки
  • Золота Медаль Президента Італійської Республіки (1975 р.)
  • Відзнака Видатного Інженера, Почесний зал, Університет Торонто, Канада (1986 р.)
  • 19 жовтня 2016 у Національному палаці мистецтв «Україна» в Києві відбувся святковий ювілейний концерт «Мистецтво життя» з нагоди 90-річчя Богдана Гаврилишина.

 

Джерело: wikipedia.org

Немає місць

    loading...

        Немає відносин не встановлено

        Не вказано події

        Ключові слова