Бернхард Генріх Карл Мартін фон Бюло (3 травня 1849, Кляйн-Флоттбек, Гольштейн, † 28 жовтня 1929, Рим)— німецький державний і політичний діяч, статс-секретар (міністр) зовнішнньої політики (1897–1900), рейхсканцлер Німецької імперії з 17 жовтня 1900 по 14 липня 1909, граф, князь (з 1905).

Сім'я та походження

Бернхард фон Бюло походив із дворянської родини, в якій багато представників служили німецьким монархам як вищі чиновники та дипломати. Він був сином Бернхарда Ерста фон Бюло, вихідця з кіл мекленбургської знаті, який займав високі державні посади у Данії та Німеччині, зокрема був міністром закордонних справ в уряді Отто фон Бісмарка, та Вікторини Луїзи, доньки гамбурзького купця. Його прадід по батьківській лінії, Йоахім Бернхард фон Бюло був великим маршалом при дворі Мекленбург-Шверіна, дід Адольф фон Бюло був на службі у данського короля Фрідріха VI в Міністерстві фінансів Його дядько, дядько Хайнріх фон Бюло був послом Пруссії в Англії з 1827 по 1840 роки, а брат Карл Ульріх фон Бюло, був кавалерійським офіцером у Першій світовій війні, учасником атаки Льєжа в серпні 1914 року. Мати німецького діяча була донькою, як вже згадувалося вище, Йоганна Вільгельма Рюккера (1791—1847), великого торговця в Гамбурзі, який також служив консулом короля Данії, а його прабабуся Емілія Дженіш (1790–1864), в свою чергу, дочка Мартіна Йоганна Дженіша, сенатором від міста Гамбурга. Родина Дженіш була одніє з найбагатших сімей міста у 1827 році з передбачуваними статками в 11000000 марок.

Майбутній канцлер Німеччини був первістком у своїй родині, а тому отримав ім'я батька. Пізніше у нього народилися брати Адольф (1850) та Альфред (1851).

Дитячі та молоді роки

Сім'я фон Бюло переїхала у Франкфурт-на-Майні у будинок Карла Вільгельма фон Ротшильда, після призначення батька представником герцогства Гольштейна і Лауенбурга до Франкфуртського паламенту, оскільки ці два герцогства стати частиною данської корони. Після служби Фредеріку VII, Ернст фон Бюло працює на короля Кристіана IX. Сім'я є так довго на службі королівської сім'ї Данії. Саме в цій космополітичної середовищі, яка росте Бернхард фон Бюло часто треться дітей короля Данії Castle Rumpenheim10 більшість з яких буде займати престоли Європи за образом Дагмар, майбутня дружина Олександра III Росії, Олександра, майбутня дружина Едуарда VII Сполученого Королівства та Вільям, майбутньому Джордж I з Grèce11.

Бюло пізніше пояснював своє прекрасне розуміння англійської та французької мов, оволодівши ними ще змалечку від французьких та англійських гувернанток . Його батько говорив французькою мовою, у той час як його мати говорила по-англійськи, що було притаманним для тогочасного гамбургзького суспільства.