Асла́н Масха́дов (чеч. Masxadan Ali kant Aslan; *21 вересня 1951, Шакай — †8 березня 2005, Толстой-Юрт) — президент Чеченської республіки Ічкерії (1997—2005 рр.)

Народився 21 вересня 1951 року в селі Шакай Осакаровского району Карагандинської області Казахської РСР, куди його родина разом з іншими чеченцями була депортована Сталіним. У 1957 році його батьки повернулися до Чечні.

У 1972 році закінчив Тбіліське вище артилерійське училище, у 1981 р. — військову академію ім. Калініна в Ленінграді (тепер Санкт-Петербург.

Служив на Далекому Сході, у Південній групі військ в Угорщині, у Прибалтійському військовому окрузі. Службу в Радянській Армії закінчив у званні полковника. У 1992 році подав рапорт про відставку зі Збройних Сил та повернувся на батьківщину.

З 1992 року очолює цивільну оборону Чечні, потім призначається заступником начальника головного штабу чеченської армії, у 1994—1996 р. — начальник головного штабу. У Першу чеченську війну з грудня 1994 р. по січень 1995 р. Аслан Масхадов очолював оборону президентського палацу в Грозному. У лютому 1995 року Джохар Дудаєв присвоїв Масхадову звання дивізійного генерала.

У серпні 1996 року Масхадов очолював групу військових представників чеченської делегації на переговорах із секретарем Ради безпеки Росії Олександром Лебедем, що закінчилися підписанням так званих «Хасав'юртівських угод». Аслан Масхадов і Олександр Лебедь підписали два підсумкових документи переговорів: Спільна заява і «Принципи визначення основ взаємин між РФ і Чеченською республікою». 21 грудня 1996 року російська армія в повному складі залишила територію Чеченської Республіки Ічкерія.

17 жовтня 1996 року призначений на посаду прем'єр-міністра коаліційного уряду Чечні.

27 січня 1997 року Масхадов був обраний президентом Чеченської Республіки Ічкерія, а з лютого 1997 року зайняв посаду і голови уряду. Навесні 1999 року він вводить в Чечні шаріатське правління, створює державно-релігійну раду — Шуру, розпускає парламент. Політична слабкість Аслана Масхадова стала очевидною, коли у 1998—1999 рр. у Чечні сталося кілька гучних викрадень — іноземних та російських працівників, що розділили долю менш відомих жертв, яких було викрадено з вимогами виплати викупу. В грудні 1998 року під приводом «проросійскої позиції» проти Масхадова виступили польові командири Шаміль Басаєв, Салман Радуєв та Хункар Ісрапілов. Однак шаріатський суд не знайшов причин для його звільнення з посади президента. Після вторгнення бойовиків Шаміля Басаєва до Дагестану влітку 1999 року Масхадов виступив з осудом цього вторгнення. З наступом російських військ у вересні 1999 року Аслан Масхадов пішов у підпілля.

2 березня 2000 року Аслан Масхадов був оголошений Росією у федеральний розшук, а в 2002 році — у міжнародний розшук. Масхадову було висунуте заочне звинувачення в збройному заколоті, організації незаконних збройних формувань, а також у замаху на життя співробітників правоохоронних органів.

Аслан Масхадов до самого кінця свого життя засуджував напади на цивільних і називав організаторів Бесланської трагедії божевільними, які втратили глузд від російської брутальності.

Загинув 8 березня 2005 року під час спецоперації спецпідрозділів ФСБ Росії у селищі Толстой-Юрт.