Антоній Слонімський (пол. Antoni Słonimski; * 15 листопада 1895, Варшава - † 4 липня 1976, там само) — польський поет, фейлетоніст, драматург, сатирик, театральний критик.

Народився у єврейській родині. Його батько, Станіслав Слонімський - відомий варшавський лікар. Мати — Євгенія Познанська.

1917 - закінчив Академію мистецтв у Варшаві. Займався малярством.

1918 - зацікавився поезією. Спочатку з'явилися кілька сонетів на сторінках газети "Kurier Warszawski", а восени - перша збірка поезії. Того ж року співзаснував літературну кав'ярню «Pod Picadorem», а 1919-го — поетичну групу «Skamander».

Тексти Слонімського використовували багато кабаретів: Czarny Kot, Qui Pro Quo, Cyrulik Warszawski, Tip Top та Niebieski Ptak (російський авангардний).

Написав два романи у стилі наукової фантастики: «Торпеда часу» (Torpeda czasu, 1924) та «Два кінці світу» (Dwa końce świata, 1937)

В березні 1934 року одружився з Яніною Конарською, польською художницею та скульпторкою. Дітей подружжя ніколи не мало.

Під час Другої світової війни опинився в еміґрації - спочатку в Парижі (1939–1940), потім у Лондоні. Працював у еміграційній періодиці.

1945-1948 - очолював літературного відділення ЮНЕСКО, потім був директором Інституту польської культури у Лондоні.

1951 - повернувся на постійне проживання до Польщі.

На хвилі відлиги 1956 року був обраний президентом Союзу польських літераторів. Залишався на цій посаді до 1959 року, коли був усунений Владиславом Ґомулкою. Перейшов в опозицію.

1964 року разом з Яном Юзефом Ліпським ініціював так званий «Лист 34» проти культурної політики ПОРП (польська комуністична партія). Згодом критикував владу за антисемітську компанію у березні 1968. 1975 року підписався під "Меморіалом 59" і "Листом 14" проти планів зміни конституції ПНР.

Помер через травми, отримані в автокатастрофі.

Твори

• Sonety (1918)
• Parada (1920)
• Godzina poezji (1923)
• Droga na wschód (Дорога на схід; 1924), збірка віршів на основі вражень від подорожей до Палестини та Бразилії
• Z dalekiej podróży (1926)
• Rodzina (Сім'я; 1933), комедія про двох братів: фашиста і комуніста
• Okno bez krat (1935)
• Dwa końce świata (Два кінці світу; 1937)
• Alarm (1940)
• Wiek klęski (1945)
• Nowe wiersze (1959)
• Wiersze 1958–1963 (1963)
• 138 wierszy (1973)

Публіцистика і проза

• Wspomnienia warszawskie, Czytelnik 1957
• W oparach absurdu (спільно з Юліаном Тувімом), Wydawnictwo Iskry 1958, wyd. 4 2008, ISBN 9788324400676
• Artykuły pierwszej potrzeby, Notatki i uwagi 1951–1958, Państwowy Instytut Wydawniczy 1959
• Załatwione odmownie, Felietony 1960–1961, Państwowy Instytut Wydawniczy 1963
• Załatwione odmownie, seria druga, Felietony 1962–1964, Państwowy Instytut Wydawniczy 1964
• Jawa i mrzonka, (Spowiedź emigranta — Jak to było naprawdę), Państwowy Instytut Wydawniczy 1964
• Alfabet wspomnień, Państwowy Instytut Wydawniczy, 1975
• Obecność, Czytelnik (wydawnictwo), Warszawa 1973
• Ciekawość, Felietony 1973–1976, Czytelnik 1981, wyd. 2 1988, ISBN 8307019176
• Gwałt na Melpomenie, Felietony teatralne 1924–1939, Wydawnictwa Artystyczne i Filmowe, 1982
• Moja podróż do Rosji, Literackie Towarzystwo Wydawnicze, 1997, ISBN 8390158329
• Kroniki tygodniowe t. 1, 1927–1931, Literackie Towarzystwo Wydawnicze, 2001, ISBN 8388736310
• Kroniki tygodniowe t. 2, 1932–1935, Literackie Towarzystwo Wydawnicze, 2001, ISBN 8388736086
• Kroniki tygodniowe t. 3, 1936–1939, Literackie Towarzystwo Wydawnicze, 2004, ISBN 8388736477
• Romans z X muzą. Teksty filmowe z lat 1917–1976, Biblioteka «Więzi», 2007, ISBN 978-83-60356-22-7

Сценічні твори

• Wieża Babel, віршована драма 1927
• Murzyn warszawski, комедія 1928
• Lekarz bezdomny, комедія 1930
• Rodzina, комедія 1933