Адам Дідур (* 24 грудня 1873, с. Сенькова Воля біля Сянока, Галичина, тепер Польща – † 7 січня 1946, Катовіце, Польща) – польський оперний співак, один із найвидатніших басів на межі XIX та XX ст.

Обставини народження майбутнього співака оповиті таємницею. Він був позашлюбним сином. Його мати Вінцента Ясінська - донька лісничого зі Сенькової Волі, дрібного шляхтича Юзефа Ясінського. Батьком Адама, як виявилося, був місцевий дідич Якуб Броховіч-Віктор. Новонародженого Адама охрестили у греко-католицькій церкві Архангела Михаїла у Волі Сеньковій.

Через 3 роки з Вінцентою одружився місцевий органіст і народний учитель Антоній Дідур (греко-католик, уродженець с. Сихів на Стрийщини), який усиновив Адама, надавши йому своє прізвище.

Повторно Адама Дідура охрестили 1 січня 1885 в римсько-католицькому костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Стрию, про що свідчить метрика, знайдена донькою Адама Дідура Мері Дідур-Залуською. Документ підтверджує, що майбутній співак народився саме 24 грудня 1873. Хоча сам Адам Дідур вважав роком свого народження 1874-й, про що свідчить його закордонний паспорт, виданий 1936 року польським консульством у Нью-Йорку. Цей документ експонується в Театральному музеї у Варшаві, що й дає підставу вважати 1874-й роком народження А.Дідура.

1894 - Адам Дідур почав навчання у Львівській чоловічій учительській семінарії. Водночас він вступив до університетського хору та брав уроки вокалу у професора консерваторії Галицького музичного товариства Валерія Висоцького, який вважався найкращим вчителем співу у Львові (у нього вчилися, зокрема, Соломія Крушельницька, Олександр Мишуга, Олександр Бандровський, Адам Оконський, Миколай Левицький).

Завдяки стипендії шанувальника оперного співу Яна Распа А.Дідур продовжив своє навчання вокальному мистецтву в Мілані. Його меценат був скромним поштовим урядовцем зі Львова, співаком-аматором хору "Лютня", який віддавав Адамові половину своєї платні, щоби той мав змогу вчитися співу в італійського вокального педагога Франческо Еммеріха. Зголом А.Дідур віддячився своєму доброчинцю, придбавши для нього невеликий маєток біля Сянока.

1894 - розпочав оперну кар’єру в театрі міста Пінероло (П’ємонт). У наступному сезоні виїхав до Єгипту, де виступав на оперних сценах Каїру й Олександрії. Там він став провідним басовим солістом.

1895 - виступав у театрах Ріо-де-Жанейро та Буенос-Айресу. Після повернення до Європи був прийнятий до оперного театру “Ла Скала” (Мілан).

1899–1903 - був постійним солістом Варшавської опери, а у 1903-1906 знову співав у театрі "Ла Скала".

1908 - співав провідні басові партії в операх “Фауст” Ш.Гуно, “Мефістофель” А.Бойто, “Гугеноти” Дж. Мейєрбера у Великому міському театрі у Львові. Тоді ж Дідур почав будувати собі кам’яницю у Львові. Придбав також маєток для своїх батьків у Козині біля Станиславова.

1911 - львівський архітектор і будівничий Іван Левинський збудував у Львові для Адама Дідура дві кам’яниці на тодішній вулиці Набєляка (тепер це будинки на вул. Метрологічній, 3 та вул. Котляревського, 67). У 1920 році в кам’яницях Дідура було організовано українські відділи вчительської семінарії, які проіснували тут до 1933. Директором цього навчального закладу був о. Юліан Дзерович (останній довоєнний голова Товариства “Просвіта”), серед викладачів - о. Василь Лаба, професори Микола Чубатий та Роман Цегельський.

14 листопада 1908 - А.Дідур з успіхом дебютував у "Метрополітан Опера" (Нью-Йорк) у головній ролі в опері А.Бойто "Мефістофель". З 1914 був провідним басом цього театру до кінця своєї співочої кар’єри у 1932, хоча постійно гастролював у провідних театрах світу. На сцені "Метрополітан Опера" виступив 729 рази і мав ще 182 виступи з трупою цього театру на інших сценах США.

1932 - після завершення співацької кар'єри повернувся до Польщі і присвятив себе педагогічній діяльності.

1936 - зіграв роль Джері Ґіла в польському художньому фільмі "Американська пригода" (не зберігся).

В 1930-х роках відвідав рідне село Волю Сенькову, де у місцевому маєтку мешкала його донька Ольга, що вийшла заміж за представника роду Вікторів, до якого належав рідний батько Адама Дідура.

1945 - став першим директором Силезької державної опери – спочатку в Катовице, а потім у Битомі.

Помер раптово від серцевого нападу під час занять у музичній школі.

Родина

Був одружений двічі.

Перша дружина - мексиканська співачка Анхела Аранда-Арелано (Angela Aranda-Arelano, 1874-1928), з якої познайомився в Італії й одружився 1895 року. Мав з нею 5 доньок. Дві з них померли в дитинстві, натомість ще троє, Ева (її хресним батьком був Артуро Тосканіні), Ольга та Марія (Мері Дідур-Залуська), також стали співачками (зокрема, виступали в Метрополітан-Опера).

Адам Дідур спільно з трьома доньками виступив 16 квітня 1926 у Львові в опері "Фауст" (А.Дідур - у ролі Мефістофеля, Ева - Маргарити, Ольга грала Марту, а Мері - Зібеля).

1929 - після смерті першої дружини А.Дідур одружився з французькою танцюристкою Марґеріт Віньйон (Marguerite Vignon; їхнє подружжя тривало кілька років). 24.12.2013