Ірку́тськ (рос. Иркутск, бур. Эрхүү) — обласний центр Іркутської області в азійській частині Росії. Розташований у Східному Сибіру, на берегах Ангари при впадінні в неї Іркута (звідси назва міста), за 66 км на захід від Байкалу. Великий вузол на Транссибірській магістралі. Є міжнародний аеропорт. Населення — 623 562 жителів (2020), 23 місце серед міст Росії.

Історія

• 1775 — 1796: центр Іркутського намісництва.

Наука і освіта

У місті працює Іркутський науково-дослідний інститут благородних і рідкісних металів та алмазів.

• Іркутський державний університет
• Іркутський державний технічний університет
• Іркутський державний аграрний університет імені О. О. Єжевського
• Іркутський державний медичний університет
• Іркутський державний університет шляхів сполучення
• Байкальський державний університет

Музеї

• Іркутський обласний художній музей імені В. П. Сукачова
• Іркутський обласний краєзнавчий музей
• Музей історії міста Іркутська
• Іркутський музей декабристів

Пам'ятники

У місті встановлено пам'ятник Олександру III .

Персоналії

• Віктор Якович Кузеванов — російський біолог і еколог, громадський діяч.
• Шеліхов Григорій Іванович — російський дослідник, мореплавець, купець.
• Вампілов Олександр Валентинович — російський драматург.
• Распутін Валентин Григорійович — російський письменник.

• 1796 — Микола Олексійович Полєвой, письменник, критик, журналіст, історик
• 1823 — Всеволод Іванович Вагін, історик, громадський діяч
• 1841 — Серафим Серафимович Шашков, історик, публіцист
• 1842 — Іван Іванович Моллесон, санітарний лікар, один з організаторів земської медицини
• 1844 — Олексій Павлович Федченко, натураліст, дослідник Середньої Азії
• 1849 — Олександр Михайлович Сибіряков, золотопромисловець, меценат, дослідник Сибіру
• 1854 — Інокентій Іванович Канонніков, хімік
• 1858 — Микола Олександрович Холодковський, зоолог, поет-перекладач, член-кореспондент Петербурзької АН
• 1862 — Павло Олександрович Аргунов, історик, один із засновників «Товариства перекладачів і видавців»
• 1866 — Микола Олександрович Второв, один із представників російської фінансової олігархії
• 1870 — Альфред Владиславович Мольков, гігієніст, основоположник гігієни дітей і підлітків у СРСР
• 1874 — Яків Модестович Гаккель, учений і конструктор в галузі літакобудування та тепловозобудування
• 1881 — Микола Миколайович Ворожцов, хімік-органік, один з організаторів анілінофарбувальної промисловості
• 1888 — Марк Костянтинович Азадовський, фольклорист, літературзнавець, етнограф
• 1888 — Борис Леонідович Лічков, геолог, доктор геолого-мінералогічних наук, видатний український та радянський вчений.
• 1898 — Леонід Сергійович Соболєв, письменник
• 1900 — Микола Павлович Охлопков, режисер, актор
• 1901 — Михайло Ілліч Ромм, кінорежисер
• 1902 — Олександр Мінейович Розенберг, вчений у галузі теорії різання металів
• 1906 — Микола Васильович Челноков, льотчик, генерал-майор авіації, двічі Герой Радянського Союзу
• 1908 — Павло Пилипович Нилін, письменник
• 1909 — Михайло Леонтійович Міль, конструктор гелікоптерів
• 1919 — Шеметов Микола Станіславович, театральний художник.
• 1920 — Іван Іванович Петров (Краузе), співак (бас), народний артист СРСР
• 1926 — Курочкін Олександр Дмитрович, український кінорежисер.
• 1934 — Борис Валентинович Волинов, космонавт, двічі Герой Радянського Союзу
• 1934 — Борис Лапін — російський радянський письменник-фантаст, дитячий письменник, літературний критик, журналіст та кіносценарист.
• 1938 — Рудольф Хаметович Нурієв, артист балету
• 1947 — Геннадій Михайлович Гайда, поет
• 1961 — Галина Вікторівна Бєляева, акторка
• 1974 — Іван Вирипаєв, режисер, актор, драматург