День Д — це загальноприйнятий у військовій справі термін, яким позначається день початку військової операції. Найбільш відома операція, яка пов'язана з датою «День Д» — це 6 червня 1944, коли війська західних союзників розпочали операцію «Оверлорд», висадкою повітряного та морського десантів на узбережжя французької Нормандії.

Проте, військовий термін «День Д» використовувався як до висадки англо-американців у Франції, так й після.

Терміни «День Д» та «Час Ч» звичайно використовуються для позначення дати та години, з яких починається ведення бойових дій. При цьому необов'язково, щоб ці терміни були прив'язані до конкретної дати, а також з метою дотримання режиму таємності.

Під час розробки плану операції, військові використовують цифрове позначення, що додається до дати (часу) початку цих дій. У залежності до цього, позначення може бути як зі знаком «+», так й мати знак «-». Так, «Ч-3.00» — позначає, що цей вид діяльності розпочинається рівно за три години до початку операції, «Д+3» — запланована дія або становище військ через 3 доби після початку операції.

Опера́ція «Непту́н» (англ. Operation Neptune, фр. Opération Neptune) або ви́садка військ у Норма́ндії (англ. Normandy landings, фр. Débarquement de Normandie) — морська десантна операція, що була проведена 6 червня 1944 року в Нормандії під час Другої світової війни силами союзників — США, Великої Британії, Канади та інших проти нацистської Німеччини. Перша частина стратегічної операції «Оверлорд», що передбачала захоплення союзниками північно-західної Франції.

Вторгнення союзників до Європи розпочалося 6 червня 1944 року (День «Д») висадкою 156 000 солдатів на узбережжя Нормандії й проводилося в два основні етапи. Перший етап складався з повітряно-десантної операції з десантування 24 000 британських, американських, канадських та французьких парашутистів невдовзі після опівночі. Другий етап включав морську десантну операцію, яка розпочалася о 6:30 ранку. Водночас з висадкою морського десанту провадилася низка дезінформаційних операцій під кодовими назвами «Гліммер» та «Таксабл», метою яких було ввести німців в оману стосовно справжнього напрямку зосередження основних зусиль союзників у ході вторгнення.

Висадка морського десанту здійснювалася на ділянці завширшки 80 км між гирлом річки Орн і комуною Озвіль, яка була поділена на 5 основних секторів вторгнення: «Юта», «Омаха», «Голд», «Джуно» та «Сорд».

Вторгнення підрозділів на французьке узбережжя відбувалося з різним ступенем успіху. Якщо на більшості плацдармів союзники мали значні досягнення, і в цілому десанту пощастило в ході висадки на ворожий берег з перших хвилин опанувати ініціативою та створити плацдарми, як це планувалося раніше, то на ділянці «Омаха» ситуація майже вийшла з-під контролю. Висадка американських 1-ої та 29-ої піхотних дивізії на цей плацдарм зони вторгнення перетворилася на справжнє пекло для десантників. Зіткнувшись з добре організованим опором німецьких військ, американці з перших хвилин операції зазнали серйозних втрат й майже втратили спроможність переломити ситуацію на свою користь. Командувач 1-ою американською армією генерал Омар Бредлі був вже на межі того, щоб скасувати подальшу висадку на цій ділянці та відкликати війська. Із самого початку успіх операції «Нептун» опинився під загрозою. Проте десантники спромоглися прорватися крізь берегові оборонні позиції німців та створити окремі осередки опору.

Загалом, реакція німців на висадку морського десанту противника по всьому нормандському узбережжю була млявою та погано організованою. Більш того, в умовах абсолютного панування в повітрі союзної авіації, через диверсійні акції макі та груп спеціального призначення, війська Вермахту ще на стадії висування резервів на визначені рубежі та в райони зазнавали серйозних втрат. У результаті, німці не спромоглися скористатися нагодою та відразу скинути десант у море.

До кінця «Дня Д» в англійському і американському секторах було висаджено 5 піхотних, 3 повітряно-десантні дивізії і танкова бригада. Їм удалося захопити берегову смугу завглибшки від 3 до 5 км, щоправда, не по всьому фронту. Плацдарми були повністю звільнені від противника лише 7 червня.

Висадка морського десанту в Нормандії була найбільшою у світовій історії морською десантною операцією з одночасного перекидання морем 156 000 військових, за підтримки 195 700 особового складу флоту та одночасним залученням майже 7 000 бойових і транспортних суден усіх типів та видів.