Дерен Сергій Васильович 20 років, Русава Вінницька область.

Боєць Національної гвардії України.

Після закінчення професійно-технічного закладу був призваний на військову службу. Мріяв продовжити військову кар'єру, навчатися у виші.

21 вересня 2014 Загинув від осколкового поранення в голову на блок-посту, де перевіряв транспортні засоби на в'їзді до м. Маріуполь. Диверсійна група терористів у складі 5 чоловік на автомобілі «Газель» обстріляла з мінометів блок-пост і приватні будинки на вулиці Таганрозькій. Також був поранений 15-річний підліток і 36-річний маріуполець, який підвозив воду на блок-пост.

***

Дерен Сергій Васильович

Дата та місце народження: 16 липня 1994 р., с. Русава, Ямпільський район, Вінницька область.

Дата та місце загибелі: 21 вересня 2014 р., м. Маріуполь, Донецька область.

Звання: Солдат.

Посада: Помічник гранатометника.

Підрозділ: Вінницький полк Західного ОТО.

Обставини загибелі: Загинув близько 16.45 21 вересня 2014 р. від осколкового поранення в голову на блок-посту у мікрорайоні «Східний», де перевіряв транспортні засоби на в'їзді до м. Маріуполь. Того дня, незважаючи на проголошений українською стороною режим припинення вогню, група з п’яти терористів на автомобілі «Газель», що з’явилася в районі вулиці Таганрозькій, почала хаотичний обстріл з міномета, від якого постраждав не лише гвардійський блокпост, а й сусідні приватні будинки. При цьому тяжкі поранення також дістали двоє місцевих жителів: 15-річний хлопець, який потрапив під удар, коли їхав полем на велосипеді, та 36-річний працівник комбінату «Азовсталь», який привіз на блокпост харчі та воду.

Місце поховання: с. Русава, Ямпільський район, Вінницька область.

Указом президента України № 838/2014 від 31 жовтня 2014 р., "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Після закінчення Мазурівського професійно-технічного училища у вересні 2013 р. Сергій Дерен був призваний на строкову службу до лав внутрішніх військ МВС, а невдовзі звернувся до командування із рапортом про бажання служити за контрактом. Брав участь у виконанні завдань з охорони громадського порядку в Києві під час Революції Гідності. Мріяв здобути вищу освіту, а ще – створити власну родину, ростити дітей. Після оголошення часткової мобілізації до лав тієї ж військової частини було призвано із запасу 42-річного вітчима Сергія, Миколу Івановича, який обійняв посаду старшого стрільця у новоствореному «мобілізаційному» батальйоні. А згодом Сергій відбув на «Південний фронт» АТО - під Маріуполь. Як і під час подій Євромайдану, він ніколи не скаржився рідним на умови, у яких перебував у відрядженні. Останній його «пост» на його сторінці у соцмережі: «Життя вдалося не тоді, коли у тебе класна тачка, будинок, купа дівчат, а коли батьки здорові, кохана поряд і син росте гарною людиною…».